Методика вивчення писемного мовлення у молодших школярів

Статті і корисна інформація » Проблема надання допомоги дітям із порушенням писемного мовлення » Методика вивчення писемного мовлення у молодших школярів

Сторінка 3

У всякому разі, ця робота зі звукового аналізу й уточнення звуків є другою істотною умовою для процесу письма, тому що тільки ці фонеми, абстраговані від випадкових звучань і виділені із загального комплексу звуків, що складають слово і можуть стати предметом подальшого запису.

Звуковий аналіз слова, виділення окремих звучань і перетворення звукових варіантів у чіткі фонеми є першим необхідним звуком для здійснення складного процесу письма.

На початкових етапах розвитку навичок письма зазначені процеси протікають цілком усвідомлено, на подальших етапах вони майже перестають усвідомлюватися і здійснюються автоматизовано.

За звуковим аналізом, необхідним у процесі письма, завжди випливає другий етап: виділення фонеми або їхніх комплексів повинні бути переведені в зорову графічну схему. Кожна фонема повинна бути переведена у відповідну букву, що і повинна бути надалі написана. Якщо попередній звуковий аналіз був проведений досить чітко, то перешифровка звуків мови в букви (або, як говорять лінгвісти, – фонем у графеми) не викликає особливих труднощів. Навчання письма показує, що і ця ланка навички засвоюється легко, і лише в рідких випадках учителеві приходиться присвячувати йому спеціальну роботу. Тільки змішування накреслення рідко зустрічаються букв і ще один дефект, відомий у літературі під ім’ям “дзеркального письма”, указує, що утримання в пам’яті потрібної графеми не завжди є простим і що психологія завжди повинна враховувати можливі утруднення як у запам’ятовуванні потрібної букви, так і в її графічному накресленні.

Досвідчені вчителі знають, що діти перших класів нерідко змішують письмове “Е” з “3”, або “б” з “д”, пишуть “ш” як “т” або “і” як “л”, утрудняючись у розрізненні цих букв, подібних за формою і відмінних тільки різним просторовим розташуванням елементів. Іноді в деяких дітей (найчастіше в лівшів) такі труднощі приймають більш різкі форми: дитина не відразу може виділити ту сторону, з яким потрібно починати писати, плутаючи письмо ліворуч праворуч із записом у зворотному напрямку й іноді записуючи дзеркально цілі склади. Як правило, ці утруднення легко переборюються і не складають істотних перешкод у навчанні грамоті. Утруднення в збереженні потрібного порядку букв і пропуски букв, що набагато частіше зустрічаються в дітей, початківців навчатися письма, відносяться не за рахунок труднощів в утриманні потрібних накреслень букв, а за рахунок труднощів збереження звукової послідовності елементів слів, що підлягають записи.

Третім і останнім моментом у процесі письма є перетворення підметів у написання оптичних знаків – букв у потрібні графічні накреслення. Цей останній етап, що входить до складу процесу письма, не залишається незмінним і що саме він чітко відбиває ту неоднакову будівлю, що характеризує письмо на різних стадіях оволодіння мовою.

Процес письма є “ідеомоторним” актом, в його склад входять дуже багато психічних процесів, що лежать як поза зоровою сферою (зв’язаною з уявленням букв), так і поза руховою сферою, які відіграють роль у безпосередньому здійсненні даного процесу.

На різних етапах розвитку навички письма будуються неоднаково, кожна з зазначених ланок відіграє неоднакову роль і здійснюється за допомогою різних психофізіологічних механізмів. Тому є необхідним з’ясування цих механізмів та їхньої ролі в процесі письма.

Залишається одне істотне питання: якими ж шляхами можна одержати відповідь на тільки що поставлене питання?

При вивченні письма дітей використовують спеціальні шляхи його дослідження.

Першим з можливих шляхів є аналіз засвоєння письма на різних етапах і при різних способах навчання і порівняння того, як протікає процес письма в різних умовах. Для цієї мети в одних випадках приділяється досить часу усвідомленню звуків, включаючи всі підсобні прийоми (промовляння слова, яке необхідно записати, слуховий аналіз пропонованих слів і т.д.) – ці прийоми виключаються і включаються інші (оптичні і кінестетичні) фактори письма. Простежування результатів, одержуваних за допомогою кожного з цих методів, і труднощів, що виникають у дитини при навчанні його різними шляхами, може дати безперечно багатий матеріал для аналізу тих або інших сторін психічних процесів у створенні навички письма.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Імітативне відтворення
Повторення за вчителем звуків, звукосполучень, слів, речень – це найпоширеніший прийом роботи над вимовою на уроках іноземної мови. Слухання та відтворення того, що вимовляє вчитель, є одним із способів реалізації принципу наочності в навчанні. Як відомо, у викладанні іноземної мови цей принцип вия ...

Історія української народної вишивки
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризуєт ...

Сучасний стан проблеми організації ігрової діяльності
Згідно теми моє дипломної роботи виникла реальна картина яка стосується основ організації ігрової діяльності для першокласників в ГПД, яким чином використовується гра в умовах ГПД. У пошуках відповіді ми організували спостереження занять в ГПД із першокласниками, на яких застосовувались ігрові форм ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com