Психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання учнів у сучасній початковій школі

Статті і корисна інформація » Патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства » Психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання учнів у сучасній початковій школі

Сторінка 1

Неможливо говорити про формування любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках.

Оскільки патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує такі напрямки виховання особистості: моральне, трудове, розумове, естетичне, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

У поняття патріотизму входять когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти, які реалізуються у сфері соціуму та природи.

При цьому провідним виступає емоційний компонент. Когнітивний компонент, забезпечує зміст, а поведінковий виконує контрольно-діагностичну функцію.

Якщо розглядати патріотизм через поняття "ставлення”, можна виділити декілька напрямків:

1. ставлення до природи рідного краю, рідної країни;

2. ставлення до людей, які живуть в рідній країні;

3. ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

4. ставлення до державного устрою.

Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

У початкових класах школярі отримують елементарні знання про те, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

Така схема змісту знань про рідну країну, на основі яких можливо в її віці формувати дієве ставлення до неї. Характер ставлення особистості до соціального довкілля, Батьківщини змінюється з віком.

У молодшому шкільному віці дитина оволодіває елементарним знаннями, умінням та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв’язування конфліктів; здатністю брати до уваги думку товаришів та опонентів; орієнтацією на дорослого як носія суспільних еталонів та морального авторитета. Для цього розроблена і включена у навчально-виховний процес система ігор та вправ, у процесі чого діти засвоюють ці основи (мирилки, пісеньки-про дружбу, веснянки).

Зміст знань про рідну країну в попередніх програмових документах, як відомо, ототожнювався із змістом суспільного життя. У Державній базовій програмі та Базовому компоненті шкільної освіти в Україні цей зміст розглядається в контексті формування уявлень про країни світу, а також через порівняння з іншими країнами та пошук подібності та відмінності між ними.

Склалася думка, що шлях до виховання любові до Батьківщини формується за логікою "від близького до далекого” - від любові до батьків (точніше рідного дому), до школи до вулиці, міста, любов до рідної країни. Необхідно замислитися, чи дійсно цей "територіальний підхід” ефективний у вихованні такого складного та багатогранного соціального почуття, як любов до Батьківщини. Очевидно, справа не у розширенні "території”, а в тому, щоб створити умови для вирішення завдань патріотичного виховання, для формування у дітей почуттів і ставлень, що складають зрештою патріотизм: приязнь, вірність, почуття власності та усвідомлення того, що ти свій, ти потрібен.

У школярів поступово формується "образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття "батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню "почуття сім’ї".

Школа повинна стати другим рідним домом, в якому б дитина себе добре почувала. Для того щоб шкільний заклад допомагав вихованню патріотичних почуттів, життя дітей в ньому повинно бути насиченим, цікавим, таким, щоб запам’яталося надовго, стало системою радісних дитячих спогадів.

Дуже важливо, щоб дитина полюбила перебування в школі. Відбувається це тоді, коли вихователі з повагою ставляться до кожної дитини, знають її найкращі риси і сприяють їх розвитку у процесі ігор, свят, цікавих занять і т.д.

У школі в кожної дитини, як правило, є своє улюблене місце для гри, для усамітнення. Вчителю необхідно обережно ставитися до цього і, навіть, підтримувати "право дитини на свою територію" (також необхідно поважати право дитини на власність). Важливо створити максимально можливі умови для "індивідуального освітнього предметно-розвивального середовища” (О.Л. Кононенко).

Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має те, як батьки формують у дітей такі почуття.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Суть шкільної адаптації першокласників
Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в соціально - педагогічному, психологічному, так і фізичному плані. Поступивши в школу, дитина стає школярем далеко не відразу. Це становлення, входження, в шкільне життя відбувається впродовж початкової ...

Взаємини в колективі як одна з основних проблем соціально-педагогічної практики
Метод тестів є одним із основних в сучасній психодіагностиці, а за рівнем популярності в освітній і професійній психодіагностиці він міцно отримує першість уже впродовж століття. Розглядаючи міжособистісні взаємини в якості об’єкта психолого-педагогічної діагностики, виникає необхідність звернутись ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com