Суть шкільної адаптації першокласників

Статті і корисна інформація » Адаптація першокласників до школи » Суть шкільної адаптації першокласників

Сторінка 4

2. Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно відноситься до школи, її відвідини не викликають негативних переживань; розуміє учбовий матеріал, якщо вчитель висловлює його детально і наочно; засвоює основний зміст учбових програм; самостійно вирішує типові завдання; буває зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; суспільні доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

3. Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або індиферентно відноситься до школи, нерідкі скарги на нездоров'я; домінує пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; з'ясовний вчителем матеріал засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником утруднена; при виконанні самостійних учбових завдань не виявляє цікавості; до уроків готується нерегулярно, йому необхідний постійний контроль, систематичні нагадування і спонуки з боку вчителя і батьків; зберігає працездатність і увагу при подовжених паузах для відпочинку; близьких друзів не має, знає по іменах і прізвищах лише частину однокласників.

Які ж причини лежать в основі шкільної дезадаптації?

Одній з головних причин багато дослідників називають невідповідність функціональних можливостей дітей вимогам, що пред'являються існуючою системою навчання, інакше кажучи, відсутність "шкільної зрілості".

У числі інших причин можна назвати недостатній рівень інтелектуального розвитку дитини, його соціальну незрілість, невміння спілкуватися з тими, що оточують, незадовільний стан здоров'я.

Все це - комплекс внутрішніх причин, так звані "проблеми дитини".

Проте існують і зовнішні причини шкільної дезадаптації - "проблеми вчителя": невідповідні можливостям дитини зміст навчання і методика викладання, сама особа вчителя, стиль його відносин з дітьми і батьками і т.п.

Найчастіше ці чинники існують взаємозв’язане, витікають один з іншого, а в цілому приводять до цілком певних труднощів навчання.

Все різноманіття шкільних труднощів можна умовно розділити на два типи (М.М. Безруких):

специфічні, такі, що мають в основі ті або інші порушення моторики, зорово-моторної координації, зорового і просторового сприйняття, мовного розвитку і т.п.;

неспецифічні, викликані загальною ослабленою організму, низькою і нестійкою працездатністю, підвищеною стомлюваністю, низьким індивідуальним темпом діяльності.

В результаті соціально-психологічної дезадаптації можна чекати у дитини прояву всього комплексу неспецифічних труднощів, пов'язаних перш за все з порушеннями в діяльності. На уроці такий учень відрізняється неорганізованістю, пасивністю, сповільненим темпом діяльності. Він не здатний зрозуміти завдання, осмислити його цілком і працювати зосереджено, без відвернень і додаткових нагадувань, він не уміє працювати обдумано, за планом.

Лист такого учня виділяється нестійким почерком. Нерівні штрихи, різна висота і протяжність графічних елементів, великі, розтягнуті, різнопохилі букви, тремор - ось його характерні риси. Помилки виражаються в недописуванні букв, складів, випадкових замінах і пропусках букв, невикористанні правив.

Викликані вони невідповідністю темпів діяльності дитини і всього класу, відсутністю концентрації уваги.

Ці ж причини визначають і характерні труднощі читання: пропуски слів, букв (неуважне читання), вгадування, поворотні рухи очей (ритм, що "спотикається"), швидкий темп читання, але погане сприйняття прочитаного (механічне читання), повільний темп читання.

При навчанні математиці трудності виражаються в нестійкому почерку (цифри нерівні, розтягнуті), фрагментарному сприйнятті завдання, труднощах перемикання з однієї операції на іншу, труднощах перенесення вербальної інструкції в конкретну дію.

Головна роль в створенні сприятливого психологічного клімату в класі, поза сумнівом, належить вчителеві. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласниками.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Переказ як ефективний засіб розвитку мислення і мовлення
Переказ як вид письмової роботи є ефективним засобом розвитку логічного та образного мислення, уяви, спостережливості учнів. Він дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід, реалізувати творчі можливості. Переказ розвиває в учнів логічне мислення, розширює словниковий запас, активізує ...

Вікові особливості розвитку рухової функцій
Гетерохронність розвитку рухів у дітей. Дозрівання окремих органів і систем організму протягом індивідуального життя людини відбувається нерівномірно. Гетерохронність вікового розвитку одержала переконливе теоретичне обґрунтування в навчанні П.К. Анохіна про системогенезис. У процесі індивідуальног ...

Свідомість як психолого-педагогічна категорія
Свідомість ця єдність всіх психічних станів і властивостей людини, як особистості. Воно є надзвичайно складним процесом активного віддзеркалення і духовного освоєння об'єктивної дійсності. Свідомість є єдністю всіх форм пізнання і переживань людини і її відношення до того, що вона відображає. Це сп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com