Педагогічний моніторинг

Джерела виникнення терміну "моніторинг" лежать в Белль Ланкастерській педагогічній системі навчання. Суть системи полягала в тому, що вчитель висловлював свої знання невеликій групі (10 чоловік) учнів, кожен з яких вів свою групу. Таким чином, один вчитель міг охопити викладанням декілька десятків, а то і сотень учнів одночасно. Школяр, що вдягнувся довірою вчителя, називався "монітором", тобто що наглядає, направляє. Так сталося первинне "впровадження" терміну в освітній процес.

"Моніторинг" - поняття, що відносно недавно з'явилося в лексиконі педагогіки, тому наукового трактування поки не отримав. Як наслідок, у багатьох випадках поняття використовується або не дуже коректно, або надмірно розширювально, або розглядується як синонім поняттю "вивчення".

Кожне дитя по суті є абсолютно неповторний, унікальний об'єкт діагностики, і співвідносити його етичні прояви з якоюсь заздалегідь описаною картиною досить важко. Це не означає, що педагогіка не ставить своїм завданням опис найбільш типових картин відхилень.

Для того, щоб зрозуміти, який зміст прихований за зовнішніми формами, необхідно зробити аналіз причин, мотивів, що детермінували появу зовнішніх ознак.

Отже, існує декілька підходів в розпізнаванні об'єктів.

Інверсійний підхід. Зміна спрямованості процесу від зовнішніх проявів до внутрішніх і навпаки. Подібна інверсія здійснюється безперервно і є не простою, механічною зміною напряму діагностики, а складний процес якісного поглиблення пошуку. Іншими словами, кожен перехід розпізнавання від зовнішнього до внутрішнього і навпаки повинен приводити до встановлення глибших зв'язків між внутрішнім змістом процесу і його зовнішніми проявами, підвищувати в ході даної інверсії точність діагнозу.

Прогностичний підхід тісно пов'язаний з інверсійним. Якщо сенс діагностики поміщений в тому, щоб на основі тих, що є зараз даних зробити вивід про подальші тенденції розвитку процесу, передбачати його можливі напрями, вибрати педагогічні заходи корекції і попередження недоліків, то, природно, педагогічний діагноз прогностичний за своєю природою. Дотримання принципу прогностичності передбачає ефективність в майбутньому педагогічних мерів, що робляться в сьогоденні. Цей принцип дає підстава вважати результати діагностики за незмінні, стимулює постійний пошук, вдосконалення шляхів вивчення особи.

Системно-інтегральний підхід. Інформація потребує такої якісної переробки, яка можлива лише при використанні даного підходу. Він поміщений в тому, щоб процес розглядувався не як просте поєднання різного роду елементів, якостей, сторін, але і як щось єдине і якісно нове в порівнянні з тими елементами, які складають ціле. Велика кількість інформації, необхідність її якісної обробки передбачають ефективні прийоми міркувань, що дозволяють досягти мети найбільш раціональним шляхом.

Актуально про педагогіку:

Визначення сутності професійної компетентності педагога
Необхідно зазначити, що сучасний стан наукової психолого-педагогічної літератури визначається наявністю великої кількості понять, які характеризують певний рівень розвитку і професійного становлення особистості педагога, здатного до реалізації педагогічної діяльності, серед яких гідне місці займают ...

Оперантний та соціальний біхевіоризм Джорджа Міда
Новий імпульс розвитку цього напрямку дала теорія Б.Ф. Скіннера, що розробив концепцію “оперантного біхевіоризму”. Берхауз Фредерік Скіннер (1904-1990) закінчив Гарвардський університет, захистивши в 1931 р. докторську дисертацію. Протягом наступних п'яти років Скіннер працював у Гарвардській медич ...

Уявлення про пам’ять та її природу у вітчизняних та зарубіжних теоріях
Одна з найголовніших особливостей психіки полягає в тому, що відображення зовнішніх дій постійно використовується людиною в її подальшій поведінці. Поступове ускладнення поведінки здійснюється за рахунок накопичення індивідуального досвіду, формування якого було б неможливе, якби образи зовнішнього ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com