Характеристика основних понять проблеми

Сторінка 5

Проте багаторічна практика дозволила виявити наступні протиріччя процесу становлення громадянськості особистості:

між необхідністю підвищення рівня громадянської культури учня й існуючою системою виховної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі;

між соціальним замовленням в галузі розвитку громадянськості й інертністю традиційної системи підготовки педагогів з означеної проблеми;

між необхідністю формування демократичного світогляду особистості і недостатньою спрямованістю на означену проблему навчально-виховного процесу;

між теоретичними знаннями особистості та повсякденною соціальною практикою.

Найсприятливішим для формування громадянської позиції підростаючого покоління є матеріал навчальних дисциплін. Історична освіта розглядається, як найважливіша сходинка до морального самовиховання. Оскільки людина ніколи не переживає так глибоко почуття обов’язку перед Батьківщиною, як тоді, коли вона сама мислено повторює шлях, пройдений своїм народом. "Ніколи з таким болем не стискається серце, коли перед свідомістю розкриваються похмурі, трагічні сторінки історії рідного народу”.

Тому спрямованість конкретних навчально-виховних закладів і атмосфера в них має визначне значення для формування громадянськості. Гуманістична модель їхньої діяльності повинна визначати всі без винятку аспекти навчання і виховання на різних рівнях - організаційному, змістовому, функціональному. комунікативному. На організаційному рівні такий підхід забезпечує децентралізацію управляння системою освіти.

На змістовому рівні - доступ усіх дітей до не заполітизованого, не заангажованого змісту освіти, широкий вибір альтернативних підручників, посібників, можливість набувати знання як в урочний так і в поза урочний час.

Інноваційні тенденції XXI століття вносять, на нашу думку корективи в ці показники, а саме: з огляду теоретичних узагальнень та педагогічної практики ми пропонуємо врахувати ще і показник свободи освіти, як суттєвого компонента формування громадянських ціннісних орієнтацій.

Звернемося до теоретичного аналізу важливості свободи у формуванні особистості. Так, згідно з теорією рефлексивної діяльності за Є.І. Кузьміною, свобода характеризується через самовизначення людиною своїх "віртуальних можливостей”. Вона виділяє три аспекти свободи: чуттєвий (суб’єктивне переживання свободи), раціональний (рефлексія меж можливостей) і діючий (спроможність ретельно змінювати межі віртуальних можливостей).

У багаторівневі моделі особистісної саморегуляції Е.Р. Калитевська і Д.А. Леонтьєв розглядають свободу, як форму активності, що характеризується трьома ознаками: усвідомленим, опосередкованим і керованим процесом, спрямованим на досягнення цінності. При дефіциті свободи особистість виявляє нерозуміння сил, що впливають на таке визначення орієнтирів. В цьому разі спостерігається нерішучість, нездатність особистості до вибору життєвого шляху.

Враховуючи важливість сформованості свободи у розвитку громадянськості, автори розробили експериментальну програму, в якій подається інтерактивне поєднання відчуття свободи і суттєвих компонентів складових громадянськості національної свідомості, гуманізму, толерантності, самоактивності, патріотизму, позитивного ставлення до праці.

Тому, поняття громадянськість розглядається як особистісне утворення, що складається із сформованої свободи і гуманістичних цінностей, демократичного світогляду, продуктивного взаємовідношення і взаємодії щодо виконання своїх обов’язків.

Таким чином, на наш погляд, демократизацiя, гуманiтаризацiя, нацiоналiзацiя, формування духовностi у поєднанням із свободою - ось основнi шляхи до вирiшення проблеми гуманiзацiї нацiональної системи освiти. Сам же процес гуманiзацiї освiти повинен мати своїм наслiдком розвиток здiбностей гуманiтарного мислення незалежно вiд профорiєнтацiї, формування почуття патрiотизму та вiдповiдальностi перед суспiльством, почуття обов'язку при виборi шляхiв майбутньої дiяльностi, опанування гуманiтарних цiнностей свiтової культури з точки зору нацiональної духовностi, формування екологiчної культури та iн. А це, в свою чергу, сподiваємося, приведе до послаблення антигуманних тенденцiй у свiтi i культурi, соцiальних стосунках, у суспiльствi загалом .

Страницы: 1 2 3 4 5 

Актуально про педагогіку:

Викладання історії у воєнний та повоєнний час
У роки Великої Вітчизняної війни на перше місце в навчанні історії висувається виховна мета. Перед вчителями було поставлено завдання посилити виховання патріотизму та інтернаціональної єдності. При вивченні доби Середньовіччя розглядалася історична роль слов'янських народів, їх спільна боротьба з ...

Правила формування навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може надійно впізнати й оцінити. 2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ...

Аналіз проблеми інтеграції знань в сучасній освіті
У вирішенні проблем гуманізації освіти на сучасному етапі важливого значення набувають принципи гуманітаризації, диференціації та інтеграції. Мета їх полягає у формуванні творчої особистості як умови і результату повноцінного процесу навчання. Сьогодні інтеграція – це провідний принцип розвитку суч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com