Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому розвитку учнів.

Відомо, що розвиток відбувається у діяльності. Тому важливим видом діяльності на уроках трудового навчання повинна бути робота, пов'язана з розв'язуванням графічних задач. Дослідження цієї діяльності показало, що перш ніж виконати графічну побудову, дитина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Так само у процесі читання вже готових зображень здійснюється непомітна зовні розумова діяльність, яка становить собою тісну взаємодію мислення і пам'яті.

Отже, вміння учня розв'язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання.

Активна розумова діяльність учнів у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у них знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил і вимог щодо виконання і оформлення елементарних креслень та ескізів; уміння будувати зображення плоских фігур на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах зображень. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є уміння: створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати елементарний перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.

Виходячи з цього, навчальна діяльність учителя, спрямована на розумовий розвиток учнів у процесі розв'язування графічних завдань на уроках трудового навчання, повинна включати: 1) формування графічних знань, умінь і навичок; 2) формування уміння створювати і перетворювали просторові образи предметів; 3) формування уміння здійснювати мислительні операції, необхідні в графічній діяльності.

При вивченні елементів графічної грамоти вважаємо за доцільне давати учням початкові відомості про креслення. При цьому доцільно ознайомити дітей з поняттями креслення, ескіз, технічний рисунок, з елементами графічної грамоти, вчити позначати лінії видимого контуру, лінії згинання, осьові, розмірні лінії. Для формування відповідних умінь слід забезпечити наявність такого обладнання: лінійка, олівець, робочий зошит, таблиця "Графічна грамота", таблиця "Ескіз".

Вчитель повинен повідомити, що за допомогою букв передають на письмі звуки мови, а за допомогою креслень, графічних зображень передають необхідні дані предмета, машини, споруди. Отже, кожний предмет, який потрібно виготовити, кожний будинок, який мають збудувати, спочатку зображують на кресленнях, ескізах, схемах.

— Сьогодні на уроці ви будете юними креслярами. Ви здогадались, що

кресляр — це людина, яка вміє креслити. Щоб бути хорошим креслярем,

потрібно знати графічну грамоту, бути точним і акуратним.

При вивченні нового матеріалу вчитель повинен повідомити наступне.

— Креслення бувають різними за своїм виглядом і призначенням. На одних показують конструкцію в цілому, на інших — лише частини.

Креслярі виконують також і ескізи, технічні рисунки і малюнки.

— Ескіз — це виконаний від руки малюнок із основними розмірами предмета. (Вивішується таблиця "Ескіз").

— Під час виконання креслень застосовують лінії різної товщини. [Вивішується таблиця "Графічна грамота").

Суцільною товстою основною лінією позначають контур предмета

або деталі, місця відрізання, надрізання.

Штрихпунктирною тонкою лінією з двома крапками позначають

місця згину (перегину).

За допомогою розмірних ліній (тонких ліній зі стрілочками) показують розміри предмета або деталі. Всі розміри на кресленнях прийнято давати у міліметрах без позначення одиниці вимірювання. Лише для учнів першого та другого класів їх дають у сантиметрах з позначенням біля цифр одиниці вимірювання. Розміри проставляють завжди над розмірною лінією, зліва направо.

Місця нанесення клею і склеювання з лицьового боку позначають шриховкою, виконаною похилими суцільними лініями. А ті самі місця на зворотному боці позначають штриховими похилими лініями. Стрілками показують напрямок перегинання паперу, з'єднання окремих деталей та скручування ниток.

Актуально про педагогіку:

Умови формування екологічних знань
Психолого-педагогічні основи екологічної освіти і виховання школярів розробляються з врахуванням: вікових особливостей вчаться, виражаються у взаємозв'язку мислення, пам'яті, уваги І успішності напрями їх свідомості на дотримання етичних і цивільних норм суспільства і оптимізації навколишнього сере ...

Комплекс вправ для формування лексичної компетенції
Формування лексичної компетенції відбувається поступово вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу навчання лексики. Пропонуємо опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання ...

Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють п ...