Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

Сторінка 1

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Когнітивний критерій показує обізнаність молодшого школяра у галузі графічної діяльності – тобто учень знає основні типи ліній, креслярські інструменти, правила створення ескізу і т. ін.

2. Діяльнісний критерій відображає якість власної графічної діяльності учня, тобто його уміння виконувати ескізи та користуватися готовими елементарними кресленнями для виготовлення виробів.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку графічних умінь учнів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку графічних умінь учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку обізнаність школярів у сфері графічних уявлень і понять та недостатню сформованість графічних навичок. Учень неспроможний навіть виконати елементарне креслення чи зрозуміти його навіть з допомогою вчителя.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку графічних знань та умінь учнів, тобто учень з допомогою вчителя може прочитати нескладне креслення чи виконати його.

Високий рівень розвитку графічних знань та умінь учнів характеризується відносною самостійністю у читанні та виконанні елементарних креслень, використанні їх для створення певної композиції чи виробу.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до графічного розвитку.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Особливості гуманістичного та особистісного методу у навчанні іноземної мови
Особливо важливе значення для виконання актуальних завдань, пов'язаних із формуванням якостей сучасної людини, має гуманістичний підхід. Його назва відбиває трансформацію поглядів сучасного суспільства на визнання унікальності, цінності людини, потреби створення умов для її самореалізації, всебічно ...

Екологічна експедиція "Рослини України"
Ознайомити з різноманітністю рослинного світу України, збагатити знання про дерева, кущі, трав’янисті рослини, їхні лікувальні властивості; розвивати уміння презентувати результат своєї роботи; виховувати в учнів любов до природи, культуру поведінки у навколишньому середовищі, дбайливе ставлення до ...

Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак. її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями ім ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com