Методологічні основи дослідницької роботи

Сторінка 5

Сприймання величини та форми залежить від попереднього досвіду людини. Чим краще людина обізнана з конкретною формою, тим легше вона вирізняє її серед інших форм.

При сприйманні об'ємності або глибини предметів основну роль відіграє бінокулярний зір. При бінокулярному зорі зображення падає на диспарантні, тобто на незбіжні точки сітківок правого і лівого ока. Коли зображення падає на ідентичні, тобто цілком збіжні точки сітківки, воно сприймається як плоске. Якщо диспарантність зображення предмета дуже велика, то зображення починає сприйматися подвійно. Так, якщо дивитися на шнурок, який висить вертикально на відстані в кілька метрів, і водночас тримати перед очима олівець, то побачимо два олівці. Перевівши погляд на олівець, ми отримаємо подвійне сприймання шнурка. Якщо ж диспарантність не перевищує певної величини, виникає сприймання глибини.

При одночасному баченні двома очима відповідне подразнення від правого й лівого ока об'єднується в мозкових частинах зорового аналізатора. Створюється враження об'ємності предмета, що сприймається.

За віддаленості предметів велике значення в сприйманні простору має взаєморозташування світлотіней, яке залежить від розташування предметів. Людина підмічає ці особливості й навчається, користуючись світлотінями, правильно визначати розташування предметів у просторі.

У сприйманні простору, зокрема відстані, беруть участь нюхові та слухові відчуття. За запахом можна, наприклад, визначити, що десь близько знаходиться їдальня, за звуком кроків — розпізнати, далеко чи близько від нас іде людина.

Вивчаючи конструктивну будову об'єктів зображення, їх просторове положення, пропорції, форму, колір, розподіл світлотіні учні одночасно пізнають і закони краси, що приховані в формі, пропорціях, кольорі і які виражаються в плавності, витонченості ліній і обрисів.

Для успішного здійснення графічного розвитку учнів велике значення має навчання учнів правилам композиції (розміщення рисунка на аркуші), перспективи, правилам пропорційної побудови зображення. Спостерігаючи предмети, діти пізнають гармонію пропорцій і кольору. Око учня вдосконалюється, що дає можливість помічати різноманітні колірні відтінки на предметах.

Спостерігаючи навколишнє оточення, споглядаючи предмети, явища, природу, учні прагнуть передати свої враження в рисунках, але, не маючи достатніх графічних навичок, опиняються в нелегкому станс вищі. Завдання вчителям — ознайомити учнів з принципами і методами реалістичного зображення, навчити їх передавати навколишнє правдиво і грамотно.

Перцептивний розвиток пов'язаний з тим, що молодший школяр від опанування графічних образів, які були представлені на уроках малювання, переходить до засвоєння графічних схем, які використовують на уроках трудового навчання. Виникає нова можливість — читання графічних схем: планів, елементарних креслень і простих карт. Графічний образ включає зорові образи предмета, уявлення про те, як предмет повинен бути зображений, а також рухові уявлення про зміни в предметі у зв'язку з розташуванням, світлотінню та ін.

Ускладнення сприйняття графічного образу предмета пов'язане з візуальним та інтелектуальним реалізмом. Перший надає можливості створювати графічний образ, що виникає при безпосередніх, візуальних враженнях від предмета, другий— при узагальнених знаннях про цей предмет. Поряд із засвоєнням сенсорних еталонів (форми, кольору), молодший школяр оволодіває вмінням бачити оточуючий світ у відповідності з власними почуттями, які звільняють його від кольорових та інших штампів (трава — зелена, небо — синє, сніг — білий).

Дедалі більше розвивається цілеспрямованість, активність сприймання. Поглиблюється повнота і точність сприймань, вдосконалюється спостереження. Ускладнюються окремі види сприймань, зокрема такі, як сприймання простору, часу, графічних образів. У цей час серйозно трансформується характер образотворчої і графічної діяльності: в зображенні довкілля діти орієнтуються відтепер не на свої уявлення, а на зорову відповідність. Їх усе більше цікавить вірогідність, правдоподібність зображення.

З'являється суперечність між життєвим досвідом і невисоким рівнем графічної майстерності, що часто породжує невпевненість у своїх силах і можливостях, апатію, скепсис, критичне мислення і, як наслідок, — втрату інтересу до образотворчої і графічної діяльності; зникає щирість і сміливість творчого процесу, свобода творчої фантазії; малюнки втрачають чистоту і мажорність кольору, своєрідну виразність.

Однією з найважливіших передумов успішного навчання образотворчого мистецтва є розвиток спостережливості і просторових уявлень учнів. Спостережливість — це вміння бачити натуру, помічати в ній головне, тобто вміння визначати пропорції, світлотінь, колір, особливості конструктивної будови предмета, його просторового розміщення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Аналіз поняття «проект» та «проектна технологія» у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців
Запровадження компетентністного підходу у діяльність навчального закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистості, готової і здатної до активної та успішної життєдіяльності у суспільстві. Це значною мірою залежить від педагогічн ...

Розвиток інтересу до зображувальної дійсності у дітей молодшого шкільного віку під час гри
Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність ін ...

Моделі освіти
Модель освіти як державно-відомчої організації. В цьому випадку система освіти розглядається структурами державної влади як самостійне направлення в ряді інших галузей народного господарства. Будується вона на відомчому принципі з жорстким централізованим визначенням цілей, змісту освіти, номенклат ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com