Методологічні основи дослідницької роботи

Сторінка 2

1. Аналіз умови графічного завдання (сприйняття і усвідомлення завдання, яке міститься в умові задачі; аналіз даних, наведених в умові задачі; визначення повноти даних умови завдання – достатність, недостатність, надмірність; визначення, до якого типу відноситься дана задача; створення просторових уявлень про дані, наведені в умові завдання.)

2. Визначення послідовності розв’язування графічного завдання (визначення графічних дій, сукупність яких необхідна для розв’язування завдання; мислене встановлення раціональної послідовності здійснення графічних дій; відновлення в пам’яті (відтворення) теоретичних знань, правил і нормативних положень, необхідних для розв’язування задачі; мислене встановлення аналогій з раніше розв’язаними завданнями; передбачення (створення образу) кінцевого результату розв’язування завдання та співвіднесення його з умовою.)

3. Реалізація плану розв’язування графічного завдання (уявна видозміна і перетворення початкових образів, створених на основі оперування даними умови завдання; залучення теоретичних знань, правил і нормативних положень для здійснення графічних дій відповідно до умови завдання; багаторазове взаємозворотне перекодування просторових образів у плоскі образи; практичне здійснення графічних дій у вигляді конкретних геометричних побудов контурів зображень та їх елементів; доповнення утворених зображень знаково-символічними умовними позначеннями, узгодженими з умовою завдання.)

4. Контроль і корекція одержаного результату (співвіднесення і узгодження одержаного результату з вихідними даними умови завдання; аналіз причин невідповідностей кінцевого результату умові завдання (при їх наявності); доповнення та уточнення кінцевого результату розв’язування завдання.).

У розробленій структурі кожний етап розв’язування графічного завдання наповнений певними розумовими діями, що базуються на здійсненні мислительних операцій.

Можливості для цілеспрямованого розумового розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання забезпечуються знаннями кожного учителя можливостей графічних завдань для цього, структури узагальненого уміння розв’язувати графічні завдання і підкріплюються його готовністю до здійснення цієї діяльності.

Методист Н.П.Щетина визначив дидактичні умови, що повинні забезпечити графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання:

усвідомлення вчителем необхідності здійснювати графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання;

рівень підготовленості вчителя до здійснення графічного розвитку учнів на уроках трудового навчання;

систематичність в організації практичної діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі графічних вправ і завдань;

відсутність в процесі розв’язування графічних завдань елементів, пов’язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

У процесі науково-методичних досліджень обґрунтовано, що результативність розумового розвитку школярів в значній мірі залежить від систематичності залучення їх до графічної діяльності. Тому важливо, щоб ця діяльність відбувалась послідовно і систематично на кожному з уроків трудового навчання.

Вченими обґрунтовано дидактичні функції уроків трудового навчання у формуванні графічних умінь учнів:

забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень з основ графічної діяльності і креслення;

формування в учнів умінь і навичок розв’язувати типові графічні вправи та завдання;

активізація розумової діяльності учнів у процесі виконання графічних завдань;

виключення непродуктивної графічної діяльності учнів, пов’язаної з переписуванням чи перекреслюванням умови графічного завдання;

прищеплення охайності та культури поводження з креслярськими інструментами і техніки виконання графічних побудов;

створення умов для вдосконалення початкової методики навчання кресленню та виконанню практичних побудов.

Саме уроки трудового навчання мають забезпечити систематичне залучення учнів до графічної діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами графічних завдань:

завдання на доповнення зображень відсутніми на них елементами (відсутніми лініями на контурах зображень, відсутніми умовними зображеннями або позначеннями певних функціональних сегментів);

завдання на виконання графічних побудов (визначення ознак симетричності з наступним проведенням осей симетрії у заданому контурі зображення; поділ відрізка прямої чи кола заданої величини на рівне число частин, побудова заданих елементів контурів зображень тощо);

завдання на побудову графічних зображень (побудова виглядів предмета за його наочним зображенням тощо);

завдання на відтворення (репродукцію) зображень (умова завдання цього типу містить частину контуру зображення, на основі якого повинно бути побудоване повне зображення предмета);

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Класифікація олігофреній
На підставі якісного аналізу своєрідності дефектного розвитку при різних формах олігофренії професор М.С. Певзнер розробила чітку класифікацію олігофреній, що має важливе значення для здійснення диференційованого та індивідуального корекційного підходу до таких дітей у процесі їх навчання та вихова ...

Характеристика загальних закономірностей педагогічного процесу
В закономірностях відображаються об’єктивні, необхідні, суттєві, повторювані за однотипних умов зв’язки та відношення явищ чи процесів дійсності або їхніх різних сторін. В такій складній, великій та динамічній системі, як педагогічний процес, проявляється велика кількість різноманітних зв'язків та ...

Способи використання наочності на етапі ознайомлення
Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com