Патріотичне виховання підростаючого покоління. Історіографія проблеми

Статті і корисна інформація » Патріотичне виховання молодших школярів в умовах полікультурного суспільства » Патріотичне виховання підростаючого покоління. Історіографія проблеми

Сторінка 2

Переконливі приклади тому - "Літопис Аскольда", "Повість минулих літ" і Галицько-Волинський літопис з їх провідною ідеєю: розкрити поколінням "як виникла руська земля, хто в ній першим почав урядувати та як руська земля постала". Бо хто не знає свого минулого, той приречений не знати щасливого майбутнього, шляхів до нього.

Для відповіді на питання автори використовують і міфологію, Біблію та фольклор; і інформацію про мало не всі зарубіжні країни, - однак в ім’я виховання людини-громадянина Київської держави усе те подано через призму зародження, становлення, розвитку своєї Батьківщини - суб’єкта й об’єкта світового процесу.

Виняткового значення вихованні сильного духом громадянина надавав визначний український філософ - гуманіст, просвітитель Г.С. Сковорода, який більшу частину свого життя був народним учителем. Свої знання народних звичаїв виховання Г.С. Сковорода використовував у трактатах і поетичних творах. У його поглядах на освіту яскраво відбилась ідея народності, що має пронизувати увесь процес навчання і виховання.

Ґрунтуючись на народні погляди щодо виховання особистості, він з великою повагою ставився до дітей, розвивав у них природні нахили, не пригнічував їхньої волі, виховував любов до Вітчизни, до народу, працелюбність, чесність, вдячність батькам і вчителям, зневагу до матеріальних благ і спокус. Використовував у роботі з дітьми народні пісні, казки, прислів’я, байки, ігри, добре розуміючи їхнє виховне значення. Педагогічні погляди Сковороди знайшли яскраве втілення у творах "Благодатний Еродій” та "Убогий жайворонок”.

Видатний вітчизняний педагог К.Д. Ушинський перший висунув і обґрунтував важливе положення педагогічної теорії - вимогу народності виховання, ввів у науковий обіг термін "народна педагогіка”. Він доводив, що виховання не може бути ізольованим від історичного життя народу, прагнув зробити таку систему освіти, в якій би віддзеркалювався самий дух народу, його яскрава неповторність, особливості національної культури. Він вважав, що користування педагогічною досвідченістю іншого народу не завдасть шкоди тільки за умови, якщо в дитині міцно закладені національні основи, якщо вона перейнялась духом свого народу. Інакше вона виросте у штучно створеній атмосфері, залишаючись чужою серед життя народу.

Питання народності виховання розроблялось також відомими українськими просвітителями М. Костомаровим, П. Кулішем, М. Драгомановим, М. Грушевським, С. Русовою, І. Огієнком.

За переконанням І. Огієнка, найголовнішим обов’язком батьків, як перших вихователів дитини, є саме національне виховання в любові та пошані до рідної землі, домівки, батьків і близьких, щоб дитина увібрала в себе той духовний потенціал дорогоцінної скарбниці рідного народу, що дасть їй сили переборювати труднощі, з якими зустрінеться у своєму житті.

Григорій Ващенко писав: "Ролю традицій в розвитку людства можна порівняти з ролею пам'яті в розвитку окремої людини. Основна функція пам'яті полягає в збереженні набутого досвіду. Отже, ця функція консервативна”. А проте, коли б людина не володіла пам’яттю, коли б вона не зберігала попередніх вражень, уявлень і думок, вона не тільки не рухалась би вперед, а взагалі не могла б існувати, бо тільки попередній досвід дає їй можливість з успіхом пристосовуватись до умов життя і боротися за своє існування. Таке ж саме значення традицій в розвитку людства і окремих націй.

Молодші покоління отримують від старших певні здобутки культури. Через це молодим поколінням не треба започатковувати культурний рух: їм залишається продовжувати й удосконалювати те, що здобули предки. Особливо ж велику роль відіграють традиції в збереженні нації. Націю звичайно визначають як цілісність поколінь минулих, сучасних і майбутніх. Таку цілісність підтримують, передусім, традиції. Завдяки їм зберігається і розвивається національна мова, без якої неможливе існування нації, зберігається релігія, звичаї, здобутки мистецької творчості, світогляд, народні ідеали, - все те, що створює обличчя народу, що відрізняє його від інших народів. Отже, відмовлення від національних традицій рівнозначне відмовленню від своєї національності.".

На думку Івана Франка мета, завдання і зміст освіти та виховання, полягають у тому, щоб забезпечити правильне розумове, фізичне і моральне виховання учнів, навчити їх правильно мислити, а це можливе лише за умови, що навчання здійснюватиметься рідною мовою учнів, яка має величезне значення у вихованні любові до рідного слова, його краси і чарівної милозвучності. Важливим аспектом такого виховання дітей має бути патріотичне виховання, через народну творчість і художню літературу. У своїх статтях "Народні школи і їх потреби", "Великі діяння пана Бобринського", "Освіта народу Галичини", "Педагогічні невігласи" та інших гостро критикував недоліки тогочасної народної школи та реакційну політику австрійського уряду в галузі освіти. Боровся за створення шкіл, які були б тісно пов'язані з життям та інтересами народу.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Мета вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики
Під час навчання учнів інформатики в школі для підготовки до майбутньої професійної діяльності слід забезпечити формування таких інформатичних компетенцій, як: застосовування інформаційних технологій в навчанні та повсякденному житті; побудова інформаційних моделей і дослідження їх засобами ІКТ; ум ...

Вікові особливості мислення молодших школярів
Вивчення літературних джерел показало, що зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Те, що вона раніше фіксувала у своєму мисленні як об'єкт із певним набором ознак, отримує наукове осмислення. У ...

Зародження історико-методичної науки
Зародження історико-методичної науки відноситься до періоду появи в Росії перших збірок, що містять історичні відомості. Це «Азбуковники» XV - XVII ст. і «Синопсис» («Огляд») - навчальний посібник, що з'явився в Києві в 1674 р. У ньому описуються військові події, даються переліки імен руських князі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com