Загальноприйнятої класифікації освітніх ресурсів не існує, що створює певні проблеми при їх каталогізації.
Далі приведемо різні варіанти класифікацій електронних освітніх ресурсів, що є в російській і міжнародній практиці.
Згідно Міждержавному стандарту ГОСТ 7.83-2003 слід розрізняти:
Електронний документ: Документ на машинозчитуваному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки.
Електронне видання: Електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні відомості.
Можна запропонувати наступну класифікацію електронних освітніх ресурсів.
Електронний освітній ресурс, може мати наступні види:
•електронні дані;
•електронні програми або їх поєднання в одному ресурсі.
По знаковій природі інформації:
Електронні дані діляться на: текстові, числові, звукові, графічні, шрифтові і демонстраційні.
Електронні програми діляться на: системні, прикладні і сервісні; поєднання електронних даних і програм - на інтерактивні мультимедіа і служби он-лайна.
За цільовим призначенням: електронні освітні ресурси можна розділити на офіційні, наукові, учбові, навчально-методичні, довідкові.
За технологією розповсюдження: локальні, мережні і комбінованого розповсюдження.
По характеру взаємодії користувача і електронного ресурсу: детерміновані і недетерміновані (інтерактивні).
По періодичності: неперіодичні, серіальніе, періодичні, продовжуються і обновляються. По наявності друкарського еквівалента: електронний аналог друкарського видання; самостійне електронне видання. По структурі: однотомні, багатотомні і електронна серія. По жанру слід розрізняти: освітні портали; сайти вузів, факультетів, кафедр, лабораторій, сайти НДІ; науково-популярні журнали; сайти науково-освітніх проектів; електронні допомоги-підручники, хрестоматії; електронні курси (освітні об'єкти); архіви освітніх ресурсів; бази даних (повнотекстові, бібліографічні, довідкові, адресні і т.д.); лабораторії і обчислювальний і імітаційний експеримент, віртуальні тренажери; дистанційне керування експериментальними комплексами; електронні бібліотеки; електронне представлення ресурсів звичайних бібліотек; персональні сторінки викладачів вузів, організаторів освіти; окремі статті або сторінки; іформаційно-пошукові системи При виконанні проекту по створенню Федерального ресурсного центру по сибірському федеральному округу (в рамках ФЦП РЕОЇС) групою розробників з державного університету Томська за підсумками проведення робіт по підготовці, систематизації і класифікації різних електронних ресурсів для дошкільного і всіх рівнів шкільної освіти була запропонована наступна класифікація освітніх ресурсів по функціональній ознаці, що визначає їх значення і місце в учбовому процесі:- програмно-методичні (учбові плани освітніх установ всіх рівнів, робочі програми учбових дисциплін відповідно до учбових планів);
- навчально-методичні (методичні вказівки, методичні допомоги, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу, керівництво по виконанню проектних робіт, тематичні плани проведення окремих уроків, вивчення окремих тим, сценарії організації освітніх заходів);
- повчальні (мережні підручники і навчальні посібники, мультимедійні підручники, електронні текстові підручники, електронні навчальні посібники);
- допоміжні (збірки документів і матеріалів, хрестоматії, книги для читання, енциклопедії, довідники, анотовані покажчики наукової і учбової літератури, наукові публікації педагогів, матеріали конференцій, сценарії розважальних і виховних заходів);
- контролюючі (тестуючі програми, банки контрольних питань і завдань по учбових дисциплінах, банки тим рефератів, проектних робіт).
Додатково були виділено ще дві групи електронних ресурсів:
- ресурси, створені дітьми (оцифровані фотографії дитячих малюнків і виробів, інтернет-проекти і комп'ютерні програми, створені школярами);
- інформаційні (загальні інформативні матеріали про освітні установи всіх рівнів, інформація про освітні проекти, реалізовані в регіоні) [Демкин, 2003].
Класифікація по функціональній ознаці, що визначає їх значення і місце в учбовому процесі, є оптимальної з позицій структуризації цілей і задач, а також визначення структурних функціональних складових (підрозділів) служби розробки і підтримки ресурсів учбового призначення.
Актуально про педагогіку:
Особливості розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів
Мовлення - одна із найскладніших вищих психічних функцій людини. Розвинути цю функцію – одна з основних завдань корекційно-виховної роботи в спеціальній школі. Достатній рівень розвитку мовлення дитини є основою її повноцінного психічного розвитку. Порушення мовленнєвого розвитку негативного вплива ...
Викладання історії у воєнний та повоєнний час
У роки Великої Вітчизняної війни на перше місце в навчанні історії висувається виховна мета. Перед вчителями було поставлено завдання посилити виховання патріотизму та інтернаціональної єдності. При вивченні доби Середньовіччя розглядалася історична роль слов'янських народів, їх спільна боротьба з ...
Методика викладання теми “Підцарство багатоклітинні тварини. Губки.
Кишковопорожнинні ”
Навчально-виховними завданнями теми є : ознайомити учнів з першими багатоклітинними тваринами, яким властива низька організація тіла, і на основі цього сформувати в них поняття про багатоклітинний організм. А також: ознайомити учнів з будовою кишковопорожнинних та дальшим ускладненням її порівняно ...