Формування інформатичних компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання.
Однією з найрезультативніших технологій – є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації цієї технології в навчальних закладах.
Технологія «Розвиток критичного мислення» - універсальна, міжпредметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі.
Концепція особисто-орієнтованого навчання розглядає навчання, як процес, в якому особистість учня є центром уваги вчителя, і доцільність навчання та пізнавальна діяльність, а не викладання, є ведучою в тандемі вчитель-учень, щоб традиційна парадигма освіти вчитель-підручник-учень була замінена новою: учень-підручик-вчитель.
В умовах особистісно-орієнтованого навчання вчитель виконує іншу роль і функції в навчальному процесі. Якщо при традиційній системі освіти вчитель разом з підручником були основними і найбільш компетентними джерелами знань, то при новій парадигмі освіти він виступає більш в ролі організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані непросто на контроль знань і вмінь школярів, а на діагностику їх діяльності. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає диференційований підхід до навчання з урахуванням рівня інтелектуального розвитку учня, а також його підготовки з предмета, його здібностей і задатків. В основі реального застосування згаданої парадигми навчання лежать нові педагогічні технології, серед яких найбільш адекватними до поставлених цілей є:
навчання в співробітництві; метод проектів, різнорівневе навчання;
індивідуальний і диференційований підхід до навчання, можливості рефлексії, які реалізуються у всіх перерахованих вище технологіях.
Для виховання вільної моральної особистості необхідно, насамперед, прагнути формувати і розвивати інтелектуальні уміння критичного і творчого мислення. Коротко критичне мислення можна означити таким чином: "послідовне, аргументоване, цілеспрямоване міркування". Критичне мислення характеризується деякими факторами:
намагання до планування розумової і будь-якої іншої діяльності;
гнучкість;
наполегливість, послідовність у досягненні мети;
готовність до самокорекції.
Критичне мислення дозволяє людині аналізувати інформацію, відбирати потрібні факти, логічно їх осмислювати, робити висновки й узагальнення, дозволяє не вірити сліпо авторитетам, а формувати власну точку зору на різні соціальні, культурні, політичні, інші явища життя.
Критичне мислення:
аналітичне мислення (аналіз інформації, добір необхідних фактів, порівняння, зіставлення фактів, явиш);
асоціативне мислення (встановлення асоціацій з раніше вивченими, знайомими фактами, явищами, встановлення асоціацій з новими якостями предмета, явища тощо);
самостійність мислення;
алогічне мислення (уміння вибудовувати логіку доказовості прийнятого рішення, внутрішню логіку розв'язуваної проблеми, логіку послідовності дій для вирішення проблеми, ін.);
системність мислення (уміння розглядати досліджуваний об'єкт, проблему в цілісності їх зв'язків і характеристик).
Актуально про педагогіку:
Розвиток діалогічного мовлення
Оволодіння зв’язною діалогічною мовою - одне з головних завдань мовного розвитку дошкільників з вадами мови. ЇЇ успішне вирішення залежить від багатьох умов ( мовного середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних особливостей особистості, пізнавальної активності дитини й ...
Університет і його становлення
Сам термін universitas спочатку означав "цілісність", "сукупність". Наприклад: universitas rerum - сукупність всіх речей; universitas - всесвіт. Термін universitas litterarum означав "всі галузі наук", буквально, "сукупність всіх книжкових знань", на відміну ...
Особливості артикуляції голосних і приголосних звуків
Звукові одиниці мови реально існують і функціонують не ізольовано, а в мовному потоці, в певному зв'язку одна з одною. Аналіз умов сполучуваності голосних і приголосних звуків, утворення груп приголосних, різних комбінацій їх і місця в слові, як і вивчення частотності фонем, має велику теоретичну й ...