Основні теорії і поняття девіації

Сторінка 3

Зростання науково-педагогічного потенціалу в Україні дозволяє підвищувати ефективність досліджень девіантної поведінки, сприяє розкриттю її сутності, встановленню діагнозу і визначенню шляхів подолання негативних явищ.

Залежно від підходів до розуміння сутності девіації, виділяють наступні теорії і концепції причин девіантної поведінки: біологічні, психологічні і соціальні, теоретичний огляд основних концепцій девіації засвідчує їх комплексно-системний характер. Адже біологічний, психологічний та соціологічний підходи органічно взаємопов’язані, тобто інтегровані в єдину, комплексну систему, цілісність. Причому соціологічний аспект виступає системно організуючим чинником, у якому синтезуються біолого-психологічні характеристики. Адже людина – біосоціальна істота. Соціальна суть людини визначає її як особистість врахування біологічних і психологічних ознак. Саме в цьому полягає глибинний зміст соціології людської поведінки, включаючи її відхилення від норми на рівні правопорушень чи злочинності.

Наприкінці XIX ст. Цезаре Ломброзо виявив зв’язок між кримінальною поведінкою та певними фізичними рисами. Він стверджував, що люди схильні до типології поведінки за своїм біологічним складом, що «кримінальний тип» асоціюється з поверненням до більш ранніх стадій людської еволюції (нижня щелепа виступає, ріденька борідка, знижена чутливість до болю). Послідовники Ломброзо розвинули його теорію різними варіантами біологічної концепції девіації, зокрема положеннями про аномалію статевих хромосом девіанта.

Ч. Ломброзо робить висновок про те, що злочини не можна виправити. Боротьба зі злочинністю повинна здійснюватися шляхом фізичного знищення чи довічної ізоляції «вроджених» злочинців.

Психологічний підхід. Представник цього підходу є З. Фрейд (Психоаналітична теорія). Він вважав, що причиною девіації є конфліктність, притаманна особистості. Цей підхід доповнює проблематику діагностики девіації. Йдеться про аналіз кримінальної поведінки (таких загальних станів, як розумові дефекти, дегенеративність, недоумкуватість, психопатія, що їх пояснювали ще давні мислителі, шукаючи психологічні основи пояснення). Тут кримінологи координують свої зусилля з психологами, психоаналітиками. Фрейд запропонував поняття «потенційні злочинці з почуттям вини» – це люди, які бажають покарання, відчуваючи свою провину, відповідні комплекси.

Соціологічний підхід враховує біопсихологічні фактори для узагальнення і втілення в інтегрально-соціальному обсязі. Е. Дюркгейм вважав, що девіація, зокрема самогубство, здійснюється через відсутність норм. Він, розробивши концепцію аномії (поведінки, що відхиляється від норми), приділяв особливу увагу причинам як порядку, так і безладу в суспільстві. Його головна теза про колективну свідомість, що являє собою сукупність переконань і поглядів, яких додержуються всі члени суспільства. При існуванні соціальної інтеграції, коли члени суспільства, його структурні підрозділи додержуються соціальних норм, керуючись ними у своєму житті, причин для девіації немає. Без такої інтеграції, коли індивід або група ігнорують соціальні норми, настає аномія.

Аномія – це такий суспільний стан, при якому значна частина людей знає про існування зобов’язальних нормативів, але нехтує ними, ставиться до них негативно або байдуже. Така ситуація виникає за різких змін соціальної структури, різного роду кризових потрясінь.

Девіація є відхилення від норми. Проте слід зауважити, що є творче, конструктивне відхилення – з метою поліпшити існуючі норми, вдосконалити їх у комплексі загальних позитивних перетворень. Але усталене значення девіації пов’язане саме з деструкцією, дезорганізуючими відхиленнями, антисоціальними вчинками.

Слід розрізняти індивідуальні і соціальні відхилення. Перетворення перших у другі відбувається за таких умов:

Однакова спрямованість таких відхилень у схожих груп людей в однакових умовах.

Близькість, або навіть єдність причин, за яких вони виникають.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку
У дітей молодшого шкільного віку, так само як і в дітей дошкільного віку розвивається абстрактне мислення, здатність до спілкування, діти молодшого шкільного віку також шукають відповіді на питання: «Навіщо люди живуть», «Звідки все з’явилось», але вже не так інтенсивно. У більшості дітей молодшого ...

Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект
По устояні в історичній науці традиції всі існуючі коли-небудь, освітні системи звичайно розглядалися тільки й винятково з позицій їхньої соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації й пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволило глянути на це питання з іншої ст ...

Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням
Як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, найбільш продуктивним для залучення дітей до книг і читання являється дошкільне дитинство і молодший шкільний вік: 3-5 років при індивідуальних заняттях в сім’ї, 6-7р. в системі всеобучу. Це період так званого дитячого читання. Він завершуєт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com