Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику

Статті і корисна інформація » Географічний майданчик, принципи його обладнання та значення » Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику

Сторінка 2

Специфіка шкільного курсу з фізичної географії полягає в тому, що він вимагає від учнів високої продуктивності їх власного аналітико синтетичного мислення. Його активність спрямовується, головним чином, на аналіз різних природних явищ, що мають місце в різних сферах і куточках нашої планети. Школярі знайомляться також із наслідками їхнього прояву (кліматичними поясами, природними зонами, ландшафтами, тощо). Така робота не можлива без використання великої кількості наочності (фотографій, малюнків, макетів, географічних та кліматичних карт і т.ін). Їх завдання у доповненні уявлення школяра тими елементами, які не може дати текстовий матеріал, або розповідь вчителя. І тут особливо важлива роль засобів матеріальної ідеалізації, що виступають у ролі зв’язуючої ланки між словом вчителя, наочним матеріалом, уявленням та власним розумінням учня. Ефективність такої ролі залежить від точності вибору типу моделі.

Враховуючи вище сказане, беручи до уваги представлену класифікацію знаків, символів, учбових моделей та відділів географічного майданчика я зупинила свій погляд на такому засобі ідеалізації як піктограма. Причиною вибору даної абстракції є власна думка, що будь яка модель яка використовується чи будується на уроках географії повинна нести у собі елементи наочності.

Цей матеріальний засіб ідеалізації і фіксації відношень, що існують в матеріальному світі, використовується в педагогіці як методичний засіб при вивченні особливостей опосередкованого запам’ятовування. Дана наукова абстракція має вигляд сукупності графічних образів, які дитина створює сама, для забезпечення ефективності роботи власних механізмів запам’ятання та відтворення.

Вибір на неї впав тому, що цей тип мисленної моделі відноситься до іконічних засобів, що використовуються в практичній діяльності людини для позначення явищ природи шляхом відтворення реальності (умовні позначення погодних факторів на карті погоди: стан неба, атмосферні явища, напрям вітру, тощо). А також і тому, що піктограмі простіше надати форми наочності, оскільки в її основі лежить довільний малюнок, який учень створює під керівництвом вчителя. За допомогою створеної наукової абстракції йому буде легше відтворити, зафіксувати зміни у відношеннях між предметами матеріального світу, що є результатами часткових проявів певного глобального процесу.

Друга причина вибору полягає в тому, що реальність шляху, формування у дітей істинно науково-теоретичного мислення, ми бачимо в тому, щоб добитися засвоєння абстрактних понять. Оволодіння загальними поняттями повинно відбуватися в рамках уже розвинутого наочно-образного мислення, максимально використовуючи його потенційні можливості. Перехід від наочно-образного до теоретичного матиме характер долання наочності дитячого мислення і формування абстрактного бачення. Суть якого в тому, що нове поняття, яке знаходиться в стадії формування набуватиме реального змісту та схематичного зображення. При такому підході повністю реалізуються функції підпорів мислительного процесу. Такими підпорами будуть піктограми, які у собі поєднають перехід від життєвого бачення до наукового. А їх функції полягають у відображені сприйнятого та відкритого в науковій абстракції. І разом з тим вона відтворює, копіює структуру об’єкта або явища, а також є виразом його часткових проявів певного загального відношення.

Використання піктограм в роботі географічного майданчика має досить високе значення для формування у дітей теоретичного мислення поряд з практичним. Наочність не можна ігнорувати в практиці шкільного навчання на географічних майданчиках, бо інакше наукове уявлення дитини буде бідне та не повне. Наочність в практичній діяльності учня під час уроків на географічному майданчикувиконуватиме ще й регулюючу функцію при предметній діяльності учня з реальними предметами. В результаті чого зміст наукової абстракції буде постійно та цілеспрямовано змінюватися. Це дуже важливий момент у формуванні у дітей наукового теоретичного бачення, оскільки природні явища характеризуються як динамічні утворення, що постійно змінюються, доповнюються в залежності від впливу природних факторів, які їх зумовлюють.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Що виховує характер навчання
Виховання не може виконати свого основного завдання підготовки людини до життя в даному суспільстві поза навчанням. Виховання поза процесом навчання не могло б забезпечити підростаючому поколінню можливість засвоєння досвіду людства, наукових закономірностей природи і суспільства. Дитина у такому р ...

Значення технічних засобів при вивченні курсу природознавства
Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує технічні засоби навчання. За допомогою інтерактивної дошки або комп’ютера підключеного до великого монітору, вчитель має можливість демонструвати учням картини, таблиці, схеми, кінофі ...

Індивідуальний підхід. Індивідуальний підхід до роботи зі школярами
Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com