Вікова динаміка природнього розвитку координаційних здібностей

діти 4-6 років володіють низьким рівнем розвитку координації, нестабільною координацією симетричних рухів, рухові навики формуються у них на фоні надлишку орієнтовних, зайвих рухових реакцій, а здібність до диференціювання зусиль – низька;

у віці 7-8 років рухові координації характеризуються нестійкістю швидкісних параметрів й ритмічності;

в період від 11 до 13-14 років збільшується точність диференціювання мʼязових зусиль, покращується здібність до відтворення заданого темпу рухів, підлітки 13-14 років відрізняються високою здібністю до засвоєння складних рухових координацій, що обумовлене завершенням формування функціональної сенсомоторної системи, досягненням максимального рівня у взаємодії всіх систем аналізаторів і завершенням формування основних механізмів довільних рухів;

у віці 14-15 років спостерігається деяке зниження просторового аналізу й координації рухів;

в період 16-17 років продовжується вдосконалення рухових координацій до рівня дорослих, а диференціювання мʼязових зусиль досягає оптимального рівня.

В онтогенетичному розвитку рухових координацій, здібність дитини до вироблення нових рухових програм досягає свого максимуму в 11-12 років, цей віковий період визначається як той, що особливо піддається цілеспрямованому спортивному тренуванню. Помічено, що у хлопчиків рівень розвитку координаційних здібностей з віком вище, ніж у дівчаток.

Таким чином, різні прояви координаційних здібностей мають своєрідну вікову динаміку біологічного розвитку. Проте найбільш високі темпи їхнього природного розвитку припадають на предпубертатний вік. У підлітковому віці координаційні здатності суттєво погіршуються. В юнацькому віці вони знову покращуються, а в подальшому – спочатку стабілізуються, а з 40–50 років починають погіршуватися.

Актуально про педагогіку:

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблема вивчення іноземних мов у молодших класах досліджувалась багатьма вченими, зокрема, О. Арделян, А. Гергель, Т. Довженко, Г. Матюхою, О. Паршиковою, Ю. Сербіною, М. Сухолуцькою, Л. Флатовою, О. Шапкіною та ін. Вальдорфська педагогіка має свої особливості щодо вивчення іноземних мов у початко ...

Зміст виразного читання у навчальній діяльності молодших школярів
Виразного читання ми починаємо навчатись у школі, насамперед на уроках з розвитку мовлення, але засвоюємо його впродовж усього життя. Виразне читання обов’язково повинно бути якісною ознакою культури мовлення кожної людини. Якість мовлення прямопропорційна розумовому, духовному, етичному й естетичн ...

Лінгвістичні особливості тексту
Головним завданням шкільного курсу мови є поліпшення мовної підготовки учнів, формування умінь продуктивної та творчої мовної діяльності. Формування мовленнєвих умінь, як і інші практичні навчальні завдання, вимагає міцної теоретичної бази. Нею повинні стати введені до шкільної програми найважливіш ...