Викладання історії у воєнний та повоєнний час

Сторінка 3

2. Генезис методів навчання досліджуваного періоду у цілому характеризується різновекторними процесами в розвитку досліджуваного і може бути представлений багатьма етапами, які формувалися у зв’язку зі змінами в суспільному житті та освіті, що відбивався у розробці нових програм, у тому числі авторських та варіативних; послабленні чи збільшенні тиску з боку чиновників щодо змісту навчання сприяло збільшенню кількості методів, появі принципово нових вимог і підходів.

3. Перехід від одного до іншого етапу генезису зумовлювалися сукупністю зовнішніх та внутрішніх чинників, що визначали тенденції змін. Серед зовнішніх чинників найбільш впливовими були: потреба в забезпеченні новими необхідними кадрами зростаючої інфраструктури ринку, започаткування профілізації освіти, виникнення нових типів навчальних закладів, швидкі темпи розвитку освіти в цілому й історичної зокрема, наростання протиріч між офіційно-ідеологічною доктриною в освітній галузі й зростанням суспільної свідомості, поступове усвідомлення суспільством кризи в освіті тощо. Серед внутрішніх – механічне копіювання педагогічного досвіду Заходу, переважно ідей німецької методики першої половини ХІХ ст. майже без аналізу ступеня доцільності їх застосування у вітчизняних школах, панування догматичних методів викладання на тлі вкрай перевантажених програм, що потребували механічних прийомів зубріння хронології в школі, неготовність частини вчителів переходити до продуктивних методів навчання, відсутність системи їх підготовки.

Проведене дослідження дозволяє констатувати якісні особливості виділених нами етапів у розвитку методики навчання історії у школі. Для першого етапу характерними були нагромадження значної кількості методів у теоретичному аспекті й початок їх застосування в практиці школи. Вивчення другого етапу засвідчує стійкий взаємозв’язок між методами навчання і розвитком історичної освіти в цілому, що у свою чергу значною мірою був зумовлений державною політикою, адже шкільна історія завжди розглядалась як складова державної ідеології Російської імперії. Саме такі чинники зумовили уповільнення розвитку теорії і практики методів навчання історії в ці століття. Характерним для третього етапу є не тільки нагромадження теоретичних розробок з проблеми, а й швидкий і різноманітний розвиток методів у практиці навчання, залучення значної кількості вчителів до методичної роботи з опису та поширення власного інноваційного досвіду. Четвертий етап пов’заний зі встановленням більшовицької влади. Радянські спеціалісти виявились досить прагматичними і методика викладання історії тут розвивається специфічно.

4. Аналіз викладання історії в різних типах освітніх навчальних закладів в межах досліджуваного періоду показав, що практичне використання тих чи інших методів навчання передусім залежало від профілю отримання майбутньої спеціальності, психологічних вікових і статевих особливостей розвитку учнів. Залежно від цього відбувався відбір і структурування змісту історичних курсів. Однак, провідним методом організації навчання в таких закладах продовжував залишатися догматичний із монологічним викладом матеріалу вчителем і заучуванням його учнями. Використання інноваційних методів навчання, що активізували діяльність школярів, значною мірою залежало від особистісних якостей, професіоналізму вчителів, їхнього бажання вдосконалювати власну педагогічну майстерність, адже постійною була нестача кадрів, якісно підготовлених у методичному плані.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання розвитку методів навчання історії на інших українських землях.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Аналіз програми трудового навчання у початкових класах
Демократизація суспільства, вільний розвиток особистості по-новому ставлять питання про якість перебудови навчально-виховного процесу, створення цілісної системи змісту освіти, реалізації в педагогічному процесі принципу гуманізації. Нова методологія виховання ґрунтується на гуманістичних цінностях ...

Проектування дидактичних матеріалів
Оперативні цілі навчання представляються через набір спостережуваних дій. Це дозволяє побудувати навчання у вигляді формованих дій і чітко оцінювати й контролювати порядок досягнення мети. Відповідно до теорії В. П. Беспалька, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу. На першому рівні у ...

Специфіка педагогічного спілкування
Важко уявити собі спілкування, яке б зовсім не мало б пізнавального чи виховного заряду. Проте в літературі і практиці все більше й ширше використовується порівняно «молоде» словосполучення: «педагогічне спілкування». Професор А. А. Леонтьєв характеризує його так: «Педагогічне спілкування — це проф ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com