Викладання історії у воєнний та повоєнний час

Сторінка 1

У роки Великої Вітчизняної війни на перше місце в навчанні історії висувається виховна мета. Перед вчителями було поставлено завдання посилити виховання патріотизму та інтернаціональної єдності. При вивченні доби Середньовіччя розглядалася історична роль слов'янських народів, їх спільна боротьба з чужоземними загарбниками, значення культурної спадщини. Викривався фашистський міф про «культурну місії» німців серед «варварів» - слов'ян. На уроках історії вивчалися історичні корені німецького «натиску на Схід», пангерманізму, залучалися спеціально написані по даній темі дослідження. Для вчителя призначалася також книга «З героїчного минулого нашої Вітчизни». Це була своєрідна добірка уривків з поем, сказань, літописів, історичних романів.

На уроках учителі намагалися вселити учням тверду впевненість у перемозі у Великій Вітчизняній війні, розкрити умови перемоги. Для цього розповідали на уроках про подвиги О. Невського, Д. Донського, О. Суворова і М. Кутузова. Вивчалися найбільш яскраві сторінки польсько-шведської інтервенції на початку XVII ст. і боротьба російського народу за свою незалежність, наводилися приклади стійкості і хоробрості російських воїнів. З історії Лівонської війни професор Панкратова рекомендувала розповідати про бої під Нарвою 1571 р., битву за Псков 1581 р., приводити героїчні приклади з історії Семирічної війни і Вітчизняної війни 1812 р.

Першим кроком на цьому шляху стало внесення змін до шкільних програм з метою посилення зв'язку викладання з життям країни, суворої дійсності і мужньою боротьбою народу.

У програмах і підручниках суттєво розширилось коло теоретичних питань, розкривається героїчна боротьба російського та інших народів країни проти іноземних поневолювачів, показуються високі зразки вітчизняного військового мистецтва, роль і значення полководців. Рекомендувалося в процесі викладання виділяти і найбільш докладно розглядати теми й розділи курсів, окремі сюжети, що допомагають осмисленню не тільки історичного минулого країни, але і подій Великої Вітчизняної війни.

B елементарному курсі історії СРСР 4 класу вводилася тема «Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецьких загарбників». Вчителеві пропонувалося в доступній для учнів формі організувати розгляд наступних питань: «віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР», «Вітчизняна війна Радянського народу проти німецьких загарбників», «Червона армія і її героїчні подвиги», «Партизани - народні месники», «Міста - герої», «Переможна боротьба з фашистськими загарбниками».

У 8 класі в тему «Боротьба з німецькими загарбниками і шведськими феодалами» були включені такі формулювання: «жорстоке поневолення і винищення німецьких лицарів на Руські землі», «відсіч німецької агресії», «розгром німецьких «псів-лицарів» на Чудському озері » .

У програму курсу історії СРСР 9 класу були внесені такі питання: «Перемога над німцями і взяття Берліна» в темі про Семирічну війну 1756 - 1763 рр., «Наука перемагати» і «Потужний партизанський рух і його герої» в темі по Вітчизняній війні 1812 р. Найбільш значні доповнення були внесені в програму з історії СРСР для 10 класу. Збільшилась кількість годин на вивчення цього курсу з 82-х в 1940 р. до 130-ти годин у 1942 р. Суттєво була розширена тема «Брестський мир. Боротьба за перепочинок ». Сюди були включені питання про грабіжницькі умови миру, нав'язані німецькими імперіалістами, про організацію Червоної Армії і про її перемогу над військами німецького імперіалізму. У програмі була виділена підтема «Боротьба з окупантами в національних районах». Вона передбачає висвітлення боротьби з німецькими окупантами на Україні, в Білорусії та Прибалтиці, розгром і вигнання їх з цих територій. У порівнянні з довоєнними програмами вдвічі збільшувалася навчальний час на вивчення VI розділу «СРСР - країна соціалізму» (22 год замість 11). Рекомендувалося вивчити наступні питання: «Гітлерівський план «блискавичної війни», «Війна СРСР проти гітлерівської Німеччини - найбільш справедлива війна в історії», «Героїзм, безстрашність і самовідданість Червоної Армії та Червоного Флоту в боротьбі з німецькими загарбниками».

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Рефлексія соціального виховання в культурі індустріального суспільства
Демократизації соціальних відносин в індустріальній Європі сприяло поступове поширення антропоцентричних цінностей. Почасти не видається абсолютною загалом правильна думка істориків педагогіки Н.Ревякіної та О.Кудрявцева: “Позиція Мішеля Монтеня (1533-1592), який знищив антропоцентризм, відмовив лю ...

Особливості використання програмно-методичного забезпечення для створення дидактичних засобів навчання на уроках природознавства
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалі ...

Орнаменти української вишивки
Створюючи візерунки, люди з глибокої давнини користувались умовними знаками-символами, де кожна лінія чи фігура мала певне значення. Так наприклад: Ці знаки – символи руками майстринь поступово перетворювались у візерунки, ускладнювались, доповнювались новими елементами. Поступово складались орнаме ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com