Введення самостійних курсів історії

Сторінка 2

По суті в 30-х рр. настав новий етап, що характеризується відновленням історії як самостійного предмету. ЦК партії дає вказівку відмовитися від лабораторно-бригадного методу. Основною формою організації навчальної роботи стає урок з групою учнів з певним розкладом занять, якого треба було суворо дотримуватись. (Постанова ЦК ВКП (б) «Про початкову і середню школу» від 5 вересня 1931р. та «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» від 5 серпня 1932 р.). Пропонувалося відновити систематичний курс історії в школі. Ставилася мета озброїти школярів міцними знаннями основ наук. Для підготовки кадрів вчителів відновлювалися історичні факультети у вузах, з'являлися кафедри методики.

Відповідно до цих постанов влітку 1933 р. Наркомос РРФСР видав програми з історії. В основу їх була покладена марксистська теорія суспільно-економічних формацій. Програми будувалися пошарово: за кількома темами з загальної історії йшла тема з історії СРСР .

Відповідно до програм були написані перші підручники з історії стародавнього світу та середніх віків. Автори не ставили перед собою мету відобразити громадянську історію окремих народів, а висвітлювали в основному форми суспільного життя. Матеріал рідної історії в підручниках давався у вигляді окремих вставок.

5 квітня 1934 р. в газеті «Правда» з'явилася стаття «Скелети в школі», в якій підручники історії піддавалися критиці за те, що давали абстрактний опис класової боротьби без конкретних фактів, абстрактні формули без образів. І вже в травні 1934 р. з'являється постанова РНК СРСР і ЦК ВКП (б) «Про викладання громадянської історії в школах СРСР». В основу побудови курсів було покладено принцип хронологічної послідовності в викладі історичних подій і лінійності (вивчення курсів один раз без повторень); вводилися самостійні курси вітчизняної та загальної історії.

Лінійний принцип навчання:

3-4 класи - елементарний курс історії СРСР (короткий курс історії);

5 клас - історія стародавнього світу (Схід, Греція);

6 клас - історія стародавнього світу та середніх віків;

7 клас - історія середніх віків і Конституція СРСР (її вивчення вводилося з 1936 р.);

8 клас - нова історія, ч. I; історія СРСР до кінця XVIII ст.;

9 клас - нова історія, ч. II; історія СРСР XVIII-XIX ст.;

10 клас - історія СРСР XX ст.; Новітня історія (вводилася з 1958 р.).

З 1935 по 1941 рр. у школах збільшується кількість годин на вивчення історії: з 14 до 25,5 в тиждень. З червня 1934 р. виходить журнал «Історія в середній школі». Починається інтенсивна підготовка нових програм і підручників. До складу авторських колективів увійшли найвідоміші науковці: М.М. Ванаг, Б.Д Греков, А.М. Панкратова (історія СРСР); СІ. Ковальов, Н.М. Нікольський, А.В. Мішулін (Стародавній світ); Є.А. Космінськи, А.І. Малишев, А.І. Гуківська (Середньовіччя); Н.М. Лукін, А.В. Єфімов (Нова історія).

Підготовка підручників велася під контролем наркома освіти А.С. Бубнова. Крім того, конспекти підручників («Історія СРСР», «Нова історія») рецензували Й.В. Сталін, А.А. Жданов, С.М. Кіров. Їх цікавила періодизація історичного процесу, розкриття вузлових проблем, формулювання, зв'язок історії СРСР зі світовою історією.

3 березня 1936 р. з'явилися постанови «Про підручниках з історії» і «Про організацію конкурсу на кращий підручник для початкової школи з елементарного курсу історії СРСР з короткими відомостями з загальної історії». Створенням конкурсних підручників займалися колективи під керівництвом І.І. Мінца, А.В. Шестакова, СМ. Дубровського, П.О. Горіна та ін.

Минуло трохи більше року, і в серпні 1937 р. 46 рукописів було представлено на конкурс. Журі під головуванням секретаря ЦК ВКП (б) А.А. Жданова постановило першої премії нікому не присуджувати, а другу віддати авторам підручника для 3-4 класів «Короткий курс історії СРСР» (А.І. Козаченку, А.С. Ніфонтовій, Н.Д. Кузнєцову і науковому редактору А.В. Шестакову).

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації. Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, тех ...

Використання народних промислів і ремесел Тернопільщини в естетичному вихованні учнів
В XIX-XX ст. на території Тернопільщини були розвинуті ткацтво килимарство, вишивання, гончарство, різьблення по дереву, лозо - і рогозоплетіння, ковальство, розписи на стінах хат, скринях, писанках, витинанки. Найбільш розвиненими видами народних художніх промислів на Тернопільщині є ткацтво та ки ...

Формувальний експеремент. Методика використання народознавчого матерілу під час вивчення курсу «Природознавства» в 3 класі
Результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Природознавства» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал, ми перевіряли в процесі експериментального дослідження. Експериментальна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com