Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст

Сторінка 2

Розвитку учнів, їх самостійності і творчих сил повинні були сприяти трудові, лабораторно - бригадні, дослідні методи. Під час лабораторних занять використовувалися посібники нового типу, у яких не ставилось за мету дати зв'язний виклад навчального матеріалу. Так, «Робітники книги з історії для старших класів» А.Л. Введенського і А.В. Предтеченського містили матеріал з окремих тем, завдання, цільові установки по їх виконанню, заключні нариси, питання для повторення при підготовці до конференції, а також літературу для домашнього читання.

Учні знайомилися з цільовою установкою, вивчали наведені в книзі джерела, писали відповіді на питання. Потім їм залишалося тільки прочитати невеликий заключний нарис, зробити висновки по темі. Опрацювання теми закінчувалася конференцією з доповідями учнів і заключним словом вчителя.

Дослідницький метод передбачав виконання завдань-підрядів. Їх розробляли вчителі й давали для виконання бригадам учнів з 5 - 6 чоловік. У завдання-підряди входило малювання схем, карт, виготовлення костюмів і озброєння, моделювання. Два-три найкращі бригадні учня з креслення працювали дні й ночі, готуючись до річного звіту. Навесні, при підведенні річного звіту в школах відкривалися виставки робіт учнів, на які запрошувалися батьки й гості.

Так, в ході роботи з комплексної теми «Вивчення села в минулому й сьогоденні .» вивчалися феодально-кріпосницькі відносини. Спочатку учні вивчали джерела та літературу по темі, потім розмовляли з селянами й знайомилися з їх побутом, брали участь в екскурсіях. На основі зібраного матеріалу вони готували доповіді: «Взаємовідносини селян і поміщиків», «Селянське господарство», «Селянські хвилювання», ілюструючи їх діаграмами, що показують співвідношення кріпаків і вільних селян до середини XIX ст., співвідношення числа панщинних і оброчних селян по губерніях і повітах .

Методичні поради з організації бригадно-лабораторної роботи містилися в книзі Б.Н. Жаворонкова і С.М. Дзюбинського «Рухома лабораторія з суспільствознавства». Наприклад, лабораторно-трудовий метод передбачав накопичення матеріалу на екскурсії; відпрацювання його шляхом опису вражень; синтез лабораторії з книгою. При цьому індивідуальна робота розглядалася як засіб виконання частини завдання на основі поділу праці в колективі. Все це дуже нагадувало «Школу дії» (ілюстративний метод) німецького педагога Вільгельма Августа Лая кінця XIX - початку XX ст. Особливе значення він надавав «дії людини», її рухової реакції, вважаючи, що головну увагу слід приділяти виробленню в учнів «вираження» або «зображення». Під цим «термінами» малося на увазі малювання, креслення, ліплення, моделювання, драматизація, спів.

У радянській школі ідеї Лая переносилися на вивчення історичного матеріалу під назвою трудового методу. Але якщо у Лая навчання йшло від знань до дій, то в радянській школі, навпаки, від дій до знань. Отримання знань передбачалося в процесі історичного моделювання, реконструкції різних історичних об'єктів. Так, методист Н.Г. Тарасов організував в своїй гімназії історичний кабінет, де учні займалися моделюванням, робили, наприклад, житла первісної людини, єгипетські піраміди, замки феодалів або дворянські садиби XVIII ст. Часто діти повинні були відвідувати історичний музей своєї школи. Тут Н.Г. Тарасов учням пояснень не давав. Він розподіляв їх по бригадах (5 - 6 осіб) пропонував їм розглянути кілька вітрин і підготуватися до проведення екскурсії. Розглядаючи експонати, учні продумували доповідь по своїй темі. Хвилин через 20 вони починали проводити екскурсію, в кінці якої вчитель робив узагальнення та висновки за темою.

Школярі «реконструювали» різні підприємства минулого (наприклад, московську текстильну фабрику «Прохоровська» кінця XIX ст.). Б.Н. Жаворонков описав як на фабриці учні вивчали організацію і техніку виробництва, обов’язки робітників, з'ясовували зв'язки фабрики з ринком, з життям округу, історію текстильної промисловості.

Одним із засобів формування соціально-активної особистості було застосування отриманих знань на практиці. Школярі проводили бесіди з селянами і робітниками, виступали з доповідями, організовували маніфестації та вистави в дні революційних свят.

Таким чином, історія Батьківщини в якості окремого курсу до 1933 р. в школах СРСР не вивчалася. Історичний матеріал із вітчизняної історії давався у відповідних розділах загальної історії. Не існувало підручників і посібників, і основним джерелом знань було усне слово вчителя .

Отже, ліквідувавши історичні установи, які діяли в 20-ті роки, і винищивши багатьох істориків, партійно-державна верхівка на чолі з Сталіним розгорнула широкомасштабну деформацію історичної свідомості народу. За прямих директив згори поширювалась суб'єктивістська, завідомо неправильна оцінка історичних явищ і діяльності учасників подій, особливо тих, що були оголошені агентами імперіалізму і ворогами народу.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення пейзажного жанру
Предмет "образотворче мистецтво" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "образотворче мистецтво" вз ...

Формування національної свідомості на уроках трудового навчання
Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України "Про освіту"; "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). У Наці ...

Особливості вивчення електронних таблиць в загальноосвітньому навчальному закладі
Вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики здійснюється за наступними навчальними програмами : «Навчальна програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту». (Системи обробки табличної інформації – 11 клас) «Навчальна програма для 10–11 класів загально ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com