Розвиток методики навчання історії на початку XX ст

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Розвиток методики навчання історії на початку XX ст

Сторінка 2

Третій етап включав підготовку реферату, написаного на основі двох-трьох невеликих книг, присвячених якійсь одній проблемі і об'єднаних спільністю її трактування. При цьому було необхідно детально вивчити питання і розробити свій план викладу матеріалу, що було найбільш важким завданням.

До наступного ступеня відносилася робота, яка велася з кількома книгами, але вони вже представляли різні думки, часто протилежні точки зору. Учні мали не тільки засвоїти основне в поглядах кожного автора, але і розібратися в аргументації, критично її оцінювати, визначити своє ставлення до прочитаного. Таким чином, цей етап передбачав аналітичну діяльність.

І нарешті, на самому складному етапі реферування, що передбачав роботу старшокласників з документами, передбачалося вміння аналізувати «сирий» матеріал джерел. Вони повинні бути цікавими та доступними для самостійних висновків учнів і не містити фрагменти, розуміння яких важке або спірне, часто суперечливе. Етапність в такому реферуванні дозволяла старшокласникам оволодіти зв'язковим і послідовним викладом думок, вносячи свій вклад не тільки в історичне, але і в загальну освіту.

Інакше підходив до активізації пізнавальної діяльності учнів методист М.М. Коваленский. У його системі поєднувалося вивчення в тій чи іншій послідовності різних засобів навчання: науково-популярної літератури, наочних посібників, книг для читання і спеціально підготовленого підручника. Підсумком роботи повинні були стати короткі письмові звіти учнів по всіх вивчених темах курсу.

Методисти С.П. Сінгалевич, В.Я. Уланов, К.В. Сівков вважали, що не можна абсолютизувати якийсь один метод навчання. Крім того, вважалося корисним використовувати в гімназіях різні типи підручника як для роботи в класі, так і для самостійного вивчення вдома.

Певну увагу зверталася на підготовку кадрів. У 1911 р. в Москві був відкритий педагогічний інститут з дворічним терміном навчання. Сюди приймалися особи, які закінчили курс вищих навчальних закладів. Велике значення приділялося методичній підготовці слухачів: на першому курсі на методику відводилося 4 години на тиждень, на другому - 3 години.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Прояви мотиваційної готовності дитини до навчання у школі
Під час кожної реформи системи освіти проблема шкільної готовності постає знову й знову як одна із найактуальніших. Причиною цього явища не в останню чергу й те, що, попри всі зміни в системі освіти, не міняється основне – взаємовідносини дитини і школи. Зараз, як і багато років тому обговорюється ...

Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям
Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага ві ...

Проблемне навчання
Особливості навчання – пошук проблемних методів та створення проблемної ситуації. Проблемні методи – це методи, засновані на створенні проблемних ситуацій, активній діяльності учнів, що полягає у пошуку та вирішенні складних завдань, які потребують актуалізації знань аналізу уміння бачити за окреми ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com