Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Сторінка 2

Нововведення Статуту 1884 р. стосувалися і навчальної практики історико-філологічних факультетів (ІФФ). Основною ланкою нової навчальної системи стало введення незалежних від факультету випускних іспитів, покликаних проконтролювати обсяг і якість знань випускників ІФФ та семестрової схеми навчання, спрямованої на впорядкування, надання послідовності і повноти процесу навчання.

У змістовній сфері Статут 1884 р. посилювв роль класичних дисциплін у викладанні на ІФФ.

Однак, відразу після прийняття Статуту починається процес коригування його положень, які стосувалися безпосередньо навчального процесу на ІФФ - його структури та змісту. Цей процес був ініційований науково-педагогічним співтовариством ІФФ і підтриманий МНП. Обидві сторони були зацікавлені в створенні максимально ефективної системи навчання, тому були готові до конструктивного діалогу і компромісу. Підсумком компромісу між МНП і ІФФ стала зміна вимог до випускних іспитів і відновлення спеціалізації на ІФФ вже до 1890 р. Непрямим підтвердженням ефективності створеної системи є зростання кількості студентів на ІФФ, що підтверджується всіма дослідниками історії російської історичної науки. Вони констатували зліт історичного знання на рубежі XIX-ХХ ст. Однак, ця система втратила свою ефективність у добу політичних потрясінь, що охопили російське суспільство до 1905 р. Знову загострилось «університетське питання», і це призвело до чергової трансформації навчальної системи.

Пошуком нових форм, цілей та завдань навчання історії в університеті займаються представники науково - педагогічної спільноти ІФФ і діячи МНП. Результати пошуку формують нові ідеї університету, в силу чого історична освіта розглядається в контексті загальної університетської як її невід'ємна складова. Університетській освіті в цілому сучасники приписували дві основні функції: підготовка професіоналів (професійна освіта) і формування вчених та наукові дослідження (наукоформуюча функція). Важливою складовою професійної освіти і підготовки кадрів вчених є виховання, що визнають і універсітаріі та урядовці. Однак, акценти у визначенні цілей історичної освіти розставляють по-різному. Представники урядових кіл віддають пріоритет насамперед професійній освіти, вважаючи, що ІФФ покликані більшою мірою готувати викладачів для середньої школи. Виходячи з цього, формується уявлення про нові орієнтації освіти - навчання на ІФФ повинно зводитися переважно до передачі готового знання; основні вміння та навички, які повинні бути сформовані у студентів за роки навчання зводяться до переліку навичок професійного шкільного вчителя - уміння збирати, обробляти і транслювати інформацію. У цьому випадку виховна складова історичної освіти орієнтована на формування благонадійності майбутніх наставників юнацтва та прищеплення їм поважного і виваженого ставлення до історії власної держави. Прагматичність, орієнтованість на реальні потреби суспільства і кореляція з основними ідеологічними підходами до освіти є відмінними рисами урядового розуміння цілей історичної освіти.

Для науково-педагогічної спільноти ІФФ пріоритетною є мета підготовки вченого-дослідника. Необхідно зазначити, що нова орієнтація на цілепокладання поступається місцем уявленню про значущість формування у студентів ІФФ розумових і поведінкових стратегій, які дозволили б їм орієнтуватися в соціальній і політичній реальності, і навичок професійного історика-дослідника - вміння працювати з джерелами та літературою, формулювати й аргументувати власну точку зору. Визнаючи, що ІФФ готують не тільки вчених-дослідників, а й шкільних викладачів, універсітаріі-історики виробляють уявлення про те, що шкільний учитель не є простим передавачем готової інформації; це перш за все педагог, який вільно володіє історичним матеріалом і творчо відноситься до своєї професії. Для того, щоб ІФФ могли готувати для школи гідних педагогів, університетські викладачі історики пропонували розширити коло дисциплін ІФФ за рахунок психолого-педагогічних курсів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Методика викладання теми “Підцарство багатоклітинні тварини. Губки. Кишковопорожнинні ”
Навчально-виховними завданнями теми є : ознайомити учнів з першими багатоклітинними тваринами, яким властива низька організація тіла, і на основі цього сформувати в них поняття про багатоклітинний організм. А також: ознайомити учнів з будовою кишковопорожнинних та дальшим ускладненням її порівняно ...

Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення вибраної теми
Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання. Як учбово-виробничі бази можуть виступати: учбово-виробничі майстерні; учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві; учбові полігони; учбові господарства і ін. Найпоширені ...

Загальне поняття про ритміку
Ритміка — вид музичної діяльності, якій належить значне місце в шкільній педагогіці. Шляхи її розвитку складні й суперечливі. Один із них — застосування дитячого народного фольклору (ігри, лічилки, хороводи) і фольклору дорослих, пристосованого до дитячого побуту. Застосування різних хороводів, іго ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com