Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Сторінка 2

Нововведення Статуту 1884 р. стосувалися і навчальної практики історико-філологічних факультетів (ІФФ). Основною ланкою нової навчальної системи стало введення незалежних від факультету випускних іспитів, покликаних проконтролювати обсяг і якість знань випускників ІФФ та семестрової схеми навчання, спрямованої на впорядкування, надання послідовності і повноти процесу навчання.

У змістовній сфері Статут 1884 р. посилювв роль класичних дисциплін у викладанні на ІФФ.

Однак, відразу після прийняття Статуту починається процес коригування його положень, які стосувалися безпосередньо навчального процесу на ІФФ - його структури та змісту. Цей процес був ініційований науково-педагогічним співтовариством ІФФ і підтриманий МНП. Обидві сторони були зацікавлені в створенні максимально ефективної системи навчання, тому були готові до конструктивного діалогу і компромісу. Підсумком компромісу між МНП і ІФФ стала зміна вимог до випускних іспитів і відновлення спеціалізації на ІФФ вже до 1890 р. Непрямим підтвердженням ефективності створеної системи є зростання кількості студентів на ІФФ, що підтверджується всіма дослідниками історії російської історичної науки. Вони констатували зліт історичного знання на рубежі XIX-ХХ ст. Однак, ця система втратила свою ефективність у добу політичних потрясінь, що охопили російське суспільство до 1905 р. Знову загострилось «університетське питання», і це призвело до чергової трансформації навчальної системи.

Пошуком нових форм, цілей та завдань навчання історії в університеті займаються представники науково - педагогічної спільноти ІФФ і діячи МНП. Результати пошуку формують нові ідеї університету, в силу чого історична освіта розглядається в контексті загальної університетської як її невід'ємна складова. Університетській освіті в цілому сучасники приписували дві основні функції: підготовка професіоналів (професійна освіта) і формування вчених та наукові дослідження (наукоформуюча функція). Важливою складовою професійної освіти і підготовки кадрів вчених є виховання, що визнають і універсітаріі та урядовці. Однак, акценти у визначенні цілей історичної освіти розставляють по-різному. Представники урядових кіл віддають пріоритет насамперед професійній освіти, вважаючи, що ІФФ покликані більшою мірою готувати викладачів для середньої школи. Виходячи з цього, формується уявлення про нові орієнтації освіти - навчання на ІФФ повинно зводитися переважно до передачі готового знання; основні вміння та навички, які повинні бути сформовані у студентів за роки навчання зводяться до переліку навичок професійного шкільного вчителя - уміння збирати, обробляти і транслювати інформацію. У цьому випадку виховна складова історичної освіти орієнтована на формування благонадійності майбутніх наставників юнацтва та прищеплення їм поважного і виваженого ставлення до історії власної держави. Прагматичність, орієнтованість на реальні потреби суспільства і кореляція з основними ідеологічними підходами до освіти є відмінними рисами урядового розуміння цілей історичної освіти.

Для науково-педагогічної спільноти ІФФ пріоритетною є мета підготовки вченого-дослідника. Необхідно зазначити, що нова орієнтація на цілепокладання поступається місцем уявленню про значущість формування у студентів ІФФ розумових і поведінкових стратегій, які дозволили б їм орієнтуватися в соціальній і політичній реальності, і навичок професійного історика-дослідника - вміння працювати з джерелами та літературою, формулювати й аргументувати власну точку зору. Визнаючи, що ІФФ готують не тільки вчених-дослідників, а й шкільних викладачів, універсітаріі-історики виробляють уявлення про те, що шкільний учитель не є простим передавачем готової інформації; це перш за все педагог, який вільно володіє історичним матеріалом і творчо відноситься до своєї професії. Для того, щоб ІФФ могли готувати для школи гідних педагогів, університетські викладачі історики пропонували розширити коло дисциплін ІФФ за рахунок психолого-педагогічних курсів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Аналіз основних категорій та понять
Пі́дліток - юнак або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до 15-17 років). Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і ...

Відкрита навчальна архітектура
У цей час проблеми використання комп'ютерної комунікації й теленавчання обговорюються насамперед у зв'язку з розробками концепції безперервного утворення й використання НИТ для рішення завдань перепідготовки кадрів. Цікаво відзначити, що розвиток мережі Інтернет дозволяє на новому якісному рівні по ...

Розвиток та досягнення українського пейзажного живопису
Зважаючи на принцип зв’язку з реальністю при навчанню учнів пейзажному живопису вважаємо за доцільне розглянути становлення та досягнення українського живопису, переконані що це потрібна актуальна і цікава тема. Український пейзажний живопис розвивався в контексті європейського мистецтва, і кращі т ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com