Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Сторінка 2

Нововведення Статуту 1884 р. стосувалися і навчальної практики історико-філологічних факультетів (ІФФ). Основною ланкою нової навчальної системи стало введення незалежних від факультету випускних іспитів, покликаних проконтролювати обсяг і якість знань випускників ІФФ та семестрової схеми навчання, спрямованої на впорядкування, надання послідовності і повноти процесу навчання.

У змістовній сфері Статут 1884 р. посилювв роль класичних дисциплін у викладанні на ІФФ.

Однак, відразу після прийняття Статуту починається процес коригування його положень, які стосувалися безпосередньо навчального процесу на ІФФ - його структури та змісту. Цей процес був ініційований науково-педагогічним співтовариством ІФФ і підтриманий МНП. Обидві сторони були зацікавлені в створенні максимально ефективної системи навчання, тому були готові до конструктивного діалогу і компромісу. Підсумком компромісу між МНП і ІФФ стала зміна вимог до випускних іспитів і відновлення спеціалізації на ІФФ вже до 1890 р. Непрямим підтвердженням ефективності створеної системи є зростання кількості студентів на ІФФ, що підтверджується всіма дослідниками історії російської історичної науки. Вони констатували зліт історичного знання на рубежі XIX-ХХ ст. Однак, ця система втратила свою ефективність у добу політичних потрясінь, що охопили російське суспільство до 1905 р. Знову загострилось «університетське питання», і це призвело до чергової трансформації навчальної системи.

Пошуком нових форм, цілей та завдань навчання історії в університеті займаються представники науково - педагогічної спільноти ІФФ і діячи МНП. Результати пошуку формують нові ідеї університету, в силу чого історична освіта розглядається в контексті загальної університетської як її невід'ємна складова. Університетській освіті в цілому сучасники приписували дві основні функції: підготовка професіоналів (професійна освіта) і формування вчених та наукові дослідження (наукоформуюча функція). Важливою складовою професійної освіти і підготовки кадрів вчених є виховання, що визнають і універсітаріі та урядовці. Однак, акценти у визначенні цілей історичної освіти розставляють по-різному. Представники урядових кіл віддають пріоритет насамперед професійній освіти, вважаючи, що ІФФ покликані більшою мірою готувати викладачів для середньої школи. Виходячи з цього, формується уявлення про нові орієнтації освіти - навчання на ІФФ повинно зводитися переважно до передачі готового знання; основні вміння та навички, які повинні бути сформовані у студентів за роки навчання зводяться до переліку навичок професійного шкільного вчителя - уміння збирати, обробляти і транслювати інформацію. У цьому випадку виховна складова історичної освіти орієнтована на формування благонадійності майбутніх наставників юнацтва та прищеплення їм поважного і виваженого ставлення до історії власної держави. Прагматичність, орієнтованість на реальні потреби суспільства і кореляція з основними ідеологічними підходами до освіти є відмінними рисами урядового розуміння цілей історичної освіти.

Для науково-педагогічної спільноти ІФФ пріоритетною є мета підготовки вченого-дослідника. Необхідно зазначити, що нова орієнтація на цілепокладання поступається місцем уявленню про значущість формування у студентів ІФФ розумових і поведінкових стратегій, які дозволили б їм орієнтуватися в соціальній і політичній реальності, і навичок професійного історика-дослідника - вміння працювати з джерелами та літературою, формулювати й аргументувати власну точку зору. Визнаючи, що ІФФ готують не тільки вчених-дослідників, а й шкільних викладачів, універсітаріі-історики виробляють уявлення про те, що шкільний учитель не є простим передавачем готової інформації; це перш за все педагог, який вільно володіє історичним матеріалом і творчо відноситься до своєї професії. Для того, щоб ІФФ могли готувати для школи гідних педагогів, університетські викладачі історики пропонували розширити коло дисциплін ІФФ за рахунок психолого-педагогічних курсів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Зміст, методи і форми організації самостійної фізичної діяльності молодших школярів у позашкільній і позакласній роботі
Залучення школярів до фізичної культури – важливе завдання у напрямку формування здорового способу життя. Поряд із широким розвитком і подальшим удосконалюванням організованих форм занять фізичною культурою, вирішальне значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні умови життя диктую ...

Програмування та проблемне навчання
Одним з найпоширеніших напрямків сучасного навчання є програмування. Термін «програмування» стосовно навчального процесу означає створення навчаючих програм, що керують пізнавальною діяльністю учнів. Визначаючи особливості програмованого навчання, вчені підкреслюють, що це самостійне та індивідуаль ...

Гомогенні тести
До традиційних тестів відносяться тести гомогенні і гетерогенні. Гомогенний тест являє собою систему завдань зростаючої складності, специфічної форми і визначеного змісту - система, створювані з метою об'єктивного, якісного, і ефективного методу оцінки структури і виміри рівня підготовленості учнів ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com