Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Статті і корисна інформація » Становлення та розвиток методики викладання історії » Застосування методики викладання історії в школах та університетах

Сторінка 1

Одним з найважливіших результатів модернізації, що охопила всі сторони життя загальноімперського суспільства в кінці XIX - на початку ХХ ст. стало підвищення уваги з боку суспільства та держави до проблем освіти на всіх рівнях освітньої системи і, в першу чергу, до вищої освіти. Це пов'язано як з об'єктивною потребою модернізації соціуму і держави, фахівців в різних галузях професійної діяльності, так і формуванням своєрідної думки про значущість освіти в ідеологічних та світоглядних відносинах.

Пильну увагу держави і суспільства привертають проблеми історичної університетської освіти, що обумовлено, перш за все, специфічним становищем історичного знання в системі наук і навчальних дисциплін. Історія розглядається як засіб трансляції основних ідеологічних установок і засіб виховання особистості.

Історична університетська освіта, що перебувала під впливом загальної політики російського уряду в сфері науки і освіти та процесів розвитку світової та російської історичної науки в 70-х рр. XIX - початку ХХ ст., переживає активні трансформаційні процеси, пов'язані з пошуком форм навчання, які були б адекватні до соціальної реальності і нового стану історичної науки. Зміни охоплюють усі сторони освітньої сфери: змінюються організаційні основи, переживають перебудову структура та зміст історичної освіти, розвиваються методичні традиції.

Еволюція організаційних основ історичної університетської освіти перебувала в першу чергу під впливом державної освітньої політики і була пов'язана зі зміною адміністративно-правового статусу російських університетів, що стало результатом прийняття Загального Статуту Імператорських російських університетів в 1884 р. Статут готувався в обстановці гласності, ініційованої Міністерством Народного Просвітництва (МНП): університетська корпорація була покликана до активної участі в обговоренні положень майбутньої реформи та її головного положення - питання про співвідношенні повноважень уряду і професорської корпорації в житті університету. Університетська корпорація і МНП не змогли знайти компромісу відносно питання про автономію: університетська автономія була обмежена на користь попечительства навчального округу і МНП. Це зумовило негативні оцінки зміни положення університету за Статутом 1884 р. з боку сучасників.

Довгий час транслювалися в дослідницькій літературі оцінки Статуту 1884 р. як негативного для життя і розвитку університетської спільноти. Вводячи контроль держави над життям університетської корпорації і передаючи МНП право контролювати навчальний процес, Статут по суті знищив невідповідність в університетській системі Росії XVIII-XIX століть: створені установи, що фінансуються державою, сприймалися як елемент системи державних установ, покликані обслуговувати потреби в першу чергу держави, і університети представляли собою «держава в державі». Статут 1884 р. створив систему взаємовідносин держави і університетів, відповідно реаліям соціально-політичної практики Росії кінця XIX - початку ХХ ст., вже на практиці перетворивши університети як адміністративні одиниці в державні установи.

Цей Статут уособлювавав в собі тенденції до централізації та уніфікації системи освіти, які були необхідними ознаками освітньої системи, що знаходиться на всіх своїх рівнях під контролем державної влади і притаманними більшості світових систем освіти ХХ ст. В кінці XIX ст. практика державного управління університетами була характерна не тільки для Росії, але і для багатьох європейських держав, в першу чергу, для Франції, де державне регулювання стало способом виживання університету в умовах конкуренції з «спеціальними» школами.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Проблема підготовки спеціаліста у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації
Проблеми розвитку людського фактору і суспільного прогресу діалектично взаємозалежні. Сам час зробив ці проблеми важливими потребами суспільства, оскільки якісно новий рівень розвитку нашої країни буде залежати від росту її інтелектуального, культурного і морального потенціалу. Передкризовий стан е ...

Відділення психології, вікової фізіології та дефектології
Створено в листопаді 1992 року. У складі Відділення 8 дійсних членів (академіків), 21 член-кореспондент, 1 почесний та 5 іноземних членів Академії педагогічних наук України. Відділенню підпорядковані Інститут психології ім. Г.С. Костюка (директор – акад. Максименко С.Д.), Інститут соціальної та пол ...

Забезпечення матеріалом та обладнанням проведення демонстраційних дослідів
Живі організми — це група натуральних об'єктів (рослини, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com