Зародження історико-методичної науки

Сторінка 4

У 1787 р. була переведена та опубліковано «Всесвітня історія для навчання юнацтва» І.М. Шрекка, що призначалася для 4 класу головних народних училищ. Вона поступово витіснила «Всесвітню історію» Ф.І. Янковича. Підручник І.М. Шрекка був побудований за принципом синхронності. Автор зробив спробу викласти історію по періодам із вказівкою загальних явищ у різних народів у той чи інший час. У підручнику був реалізований своєрідний компроміс: історія стародавнього світу викладалася монографічно, а історія середніх віків і нова - синхронно.

У 1799 р. літописець М. В. Ломоносова змінила «Коротка російська історія, складена для вживання в народні училища». Деякі дослідники вважають її автором Тимофія Киріака. Автор не обмежився викладом біографій государів, а розглянув внутрішнє становище держави. Нововведенням став додаток до підручника трьох історичних карт. До його недоліків слід віднести сухість викладу матеріалу, безліч дрібних подробиць, князівських імен. За обсягом і викладу підручник був доступний учням випускних класів головних народних училищ.

Таким чином, у 70-ті рр. XVIII ст. вітчизняна історія відділяється від загальної. Проте саме з загальної історії починалося історична освіта і в останньому класі при повторенні завершувалася вітчизняною історією. Між курсами був відсутній будь-який зв'язок. Разом з тим виділення російської історії в спеціальний курс не призвело до її вилучення з курсів загальної історії. Шкільним предметом історія стає лише наприкінці XVIII ст. в гімназіях як доповнення філологічного курсу. Як окремий навчальний предмет вона входила в план головних народних училищ.

Незважаючи на спроби впровадити нову методику викладання історії, багато що залишилося від колишніх часів, практикувалися «витверджування напам'ять дат, імен, достопам'ятні пригоди», завдання на уроці без пояснень (за підручником «від і до»). Домашніх завдань ще не було. На уроці в кращому випадку проводилося пояснювальне читання підручника, але розповідь вчителя була вкрай рідкісним явищем.

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»
Комунікативні бар’єри – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації. Н. Ю. Бутенко надає наступну класифікацію комунікаційних бар’єрів: Фонетичний. Семантичний і лінгвістичний (значеннєвий). Стилістичний. Логічний. Для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних за ...

Основні напрямки використання народної педагогіки у виховному та начальному процесах
Предметом етнопедагогіки є досвід навчання й виховання дітей, накопичений конкретним етносом за тривалий час його існування. Безумовно, використання накопиченого українським народом досвіду у вихованні є цінним джерелом для відродження й становлення національного виховання і навчання, оскільки воно ...

Теоретико-методологічна частина програми
Розробка теоретико-методологічної частини програми дослідження починається з постановки проблеми. Вона задає тон всьому процесу роботи соціолога. Правильне формулювання проблеми задасть істинний вектор руху, неправильна — помилковий. В другому випадку далі можна не йти, оскільки всі ваші зусилля ви ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com