Зародження історико-методичної науки

Сторінка 3

У 1783 р. у Петербурзі засновується учительська семінарія для підготовки викладачів народних училищ. Вперше в число предметів, що вивчаються включається методика історії.

Ф.І. Янкович де Міріево підготував «Керівництво вчителям народних училищ». У ньому говорилося: «Учні повинні відповідати не «так» і не «ні», але повнотою мови» . «Краще, якщо вони відповідають справно своїми словами, ніж тими словами, які знаходяться в книзі, бо з того бачити можна, що вони справу розуміють». «При всіх учнів, а великих, намагатися вчителі повинні більш про освіту і витончено розуму їх, ніж про наповнення і вправі пам'яті». І далі: «Вчитель повинен всі слова вимовляти голосно, плавно і ясно, очі звертати скрізь і ходити біля всіх учнів, щоб бачити; чи все старанно його слухають і справу свою виправляють ».

Особливе місце в перетвореннях Росії XVIII ст. займає реформа 1786 р. по створенню народних училищ. Відповідно до Статуту народних училищ 1786 р. в школах вводиться класно-урочна система викладання, починається використання дошки та крейди. На спеціально створені комісії Катерина II поклала обов'язок «перекласти на російську мову або знову скласти необхідні навчальні керівництва». Комісією був складений план «Твори російської історії для народних училищ у Російській імперії», в якому настійно рекомендувалося «всяке важливе місце події чи справи описувати таким чином, щоб воно служило або до заохочення або в обережність людям нинішніх і майбутніх часів ».

Цим і керувався Ф.І. Янкович, коли писав свій підручник «Всесвітня історія, видана для народних училищ Російської імперії». У книзі викладалася історія країн і народів. У передмові містилися новаторські вказівки вчителю про ведення уроку: учні поперемінно читають по частинах навчальний посібник, вчитель пояснює прочитане, змушує учнів, якщо потрібно, показувати на карті місця подій, походів, переселень народів або робити позначки в хронологічній таблиці; для ознайомлювального свідомого засвоєння та закріплення своїх пояснень викладач пропонує учням питання, коротко повторюючи щоразу пройдене на попередньому уроці. При цьому вчитель повинен залучити до роботи по можливості всіх учнів.

Ф.І. Янкович ділив курс історії на основні частини, їх - на менш важливі. У розділі описувалися основні події із зазначенням конкретних осіб та історичних дат. Матеріал структурувався у вигляді схем, які учні заучували і по них відповідали на уроці. Ф.І Янкович вимагав не дослівного переказу тексту підручника, а викладення його своїми словами, в певному зв'язку і з опорою на ландкарти - спеціально видані настінні географічні карти. При цьому слід було дотримуватися наступної методики: «При поясненні земель вчитель показує кордон, річки і місця оних, позначаючись учням, які нині країни укладають ті місця, про які в історії йдеться, і проводить на карті крейдою колишні переселення народів з однієї землі до іншої». На зміну географічним картками приходили історичні. У 179З р. з ініціативи Ф.І. Янковича була надрукована настінна «Історична карта Російської імперії». На ній показаний територіальний зростання Російської імперії від епохи Петра I до царювання Катерини II.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Особистісно-орієнтоване викладання зарубіжної літератури
Особистісно орієнтоване викладання зарубіжної літератури - важливий фактор виховання самостійності учнів, активізації пізнавальної діяльності, формування активної життєвої позиції. Такий спосіб викладання має свою певну методичну мету, яка полягає у формуванні творчої особистості із глибоким нестан ...

Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки
Грінченко Борис Дмитрович (1863 ‑1910) український письменник, педа-гог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення україн ...

Поняття складності тесту і його вплив на оцінку знань
Якщо педагогічний тест визначити коротко як систему завдань зростаючої складності, то стане зрозуміло, що складність завдань є найважливішим тестоутворюючим показником. Придумати тест не так вже й просто. Можна придумати скількох завгодно завдань у тестовій формі (а це ще не тести). Їх не можна вкл ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com