Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят

Сторінка 2

Запропонувати спочатку вивчити схему конструктора, а потім за нею зібрати модель.

Такі вправи (як і багато інших) сприяють розвитку й удосконаленню механізмів уяви, засобів створення її образів.

За методикою домальовування контурних зображень частин предметів (наприклад, зламаної гілки, осколка розбитої вази тощо) або простої геометричної фігури (кола, квадрата, трикутника) можна вивчити особливості розвитку у дітей уяви (О. Дяченко), визначивши тип розв'язування завдання — домалювати, щоб у результаті отримати картину.

Психологи визначають такі типи:

0 тип - дитина не приймає завдання на побудову образу уяви з використанням даного елемента.

1 тип - дитина домальовує заданий елемент, створює малюнок окремого об'єкта, але без деталей, зображення схематичне (наприклад, кулька з ниткою, морозиво на паличці).

2 тип - до зображеного об'єкта додаються різні деталі (обличчя дівчинки з бантом).

3 тип - дитина малює сюжет, в який включає об'єкт із деталями (дівчинка збирає квіти).

4 тип - дитина малює сюжет, в який включає кілька об'єктів, що мають задану фігуру (хлопчик малює космос, усі планети та сонце круглі: (задана фігура - коло).

5 тип - задана фігура використовується як елемент зображення нового об'єкта, вона є деталлю цього об'єкта. Наприклад, кола — це колеса машини, до якої підходить водій з метою кудись поїхати.

Функції уяви, пов'язані з ситуаціями невизначеності, проблемності, із усвідомленням протиріч. Саме тому настанова дорослого на стандартне розв 'язання завдання, на однакові відповіді дітей на поставлене запитання, на групове наслідування єдиного зразка - все це загальмує розвиток уяви. Увага дорослих до інтересів дітей, схвалення їхньої допитливості, спонукання до самостійності, стимулювання незалежності, навпаки, стимулює розвиток уяви. Особливо шкідливе зневажливе ставлення до дитячого фантазування, вигадок, небувальщин тощо.

Важливо враховувати вікові особливості спілкування дитини з ровесниками і дорослими. О.Є. Кравцова показала, як змінюється позиція дорослого в спілкуванні з дитиною з метою розвитку уяви. У спілкуванні з молодшим дошкільником дорослий займає позицію незнаючого, невмілого, щоб за допомогою реплік і питань до дитини розхитати шаблони, показати, що одна і та ж задача може розв'язуватися по-різному. У 4-5 р. стимулом є змагання з однолітками, яким керує дорослий: «Хто придумає цікавіше?», «Хто придумає інакше, ніж у товариша?» А для старшого дошкільника слід створити умови, щоб він зайняв позицію вмілого і знаючого, особливо відносно молодших дітей.

Дошкільний вік є сензитивним (найбільш сприятливим) для розвитку моральної сфери особистості дитини. У цьому процесі важливу роль відіграє емоційна уява, на основі чого виникають передбачені емоції. Дитина починає уявляти наслідки своїх дій та вчинків, як для себе, так і для інших людей. Лише завдяки уяві вона може пережити біль, страждання іншої дитини, якій зробила боляче, навіть ті самі емоції, співчувати їй.

Емоційна уява дає можливість регулювати свою поведінку, контролювати себе у стосунках з іншими: «Якщо я так зроблю, друг образиться». Розкриття смислу власної поведінки засобом емоційного передбачення відіграє провідну роль у духовному зростанні дитини, у формуванні у неї моральних почуттів та просоціальних форм поведінки (вміння прийти на допомогу, узгодити свої дії з діями товариша, поступитися тощо). Без емоційної уяви не може розвинутися симпатія (співчуття), без неї не можна виховати у дитини доброту, співпереживання.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Основні наукові підходи щодо вивчення та класифікації методів навчання
Огляд окремої підручникової, монографічної та журнальної літератури дає змогу простежити тенденції розвитку та деякі спроби класифікацій методів навчання у вищих навчальних закладах за останнє двадцятиріччя. При цілісному підході до цього питання насамперед потрібно відмітити розподіл методів навча ...

Києво-Могилянська академія
Виникла Києво-Могилянська академія на хвилях національно-культурного відродження України кінця XVI – початку XVII ст. й швидко стала осередком освітньої, наукової, мистецької інтелігенції, яка формувала духовний світ, суспільно-політичну думку й національну консолідуючу свідомість українців. Києво- ...

Відкрита навчальна архітектура
У цей час проблеми використання комп'ютерної комунікації й теленавчання обговорюються насамперед у зв'язку з розробками концепції безперервного утворення й використання НИТ для рішення завдань перепідготовки кадрів. Цікаво відзначити, що розвиток мережі Інтернет дозволяє на новому якісному рівні по ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com