Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят

Сторінка 1

дошкільний уява дитячий гра

Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого інтенсивного розвитку і особливого значення набуває саме в дошкільному віці.

Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь-яка дитяча діяльність (малювання, ліплення, конструювання та ін.) набуває цілеспрямованого характеру. Уява бере безпосередню участь у виникненні передбачень, припущень, коли вірити в свої можливості, ризикувати, коли дитина виконує нове завдання, сподіватися на успіх. Все це дає підставу стверджувати, що розвиток уяви у дітей дошкільного віку має бути найважливішим завданням виховного процесу.

Допитливість та уяву психологи вважають основою формування особистості дитини, її бажань, інтересів, сподівань.

Уява бере безпосередню участь у створенні образу свого «Я», дозволяє вірити в свої можливості, ризикувати, коли дитина виконує нове завдання, сподіватися на успіх. Все це дає підставу стверджувати, що розвиток уяви у дітей дошкільного віку має бути найважливішим завданням виховного процесу.

Виникнення новоутворень відбувається способом активного присвоєння дитиною структурних компонентів провідної діяльності, тому головним джерелом розвитку уяви у дітей дошкільного віку є ігрова діяльність.

В умовах гри дитина моделює реальність (уявна ситуація, роль дорослого, предмети-замінники, символічний характер ігрових дій та їх результатів), відтворює їх зміст, апробує різні схеми виконання або будує власний сюжет, переборює стереотипи власної поведінки тощо.

Гра носить активний, творчий імпровізаційний характер і виконує знаково-символічну функцію. Вона є тим ґрунтом, на якому зростають уява, мовлення і мислення.

Д. Ельконін неодноразово підкреслював: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до школи» . Мотивація гри забезпечується її добровільністю: дитина входить у гру за власним бажанням. її невимушена поведінка (будь-коли може вийти з гри) характеризується широкими можливостями власного вибору та задоволенням потреби в самореалізації, в самоствердженні. Саме тому прискорення залучення дитини до гри не на користь дитячого розвитку, насамперед уяви.

Для розвитку уяви у дітей 6—7 років корисно проводити спеціальні вправи. Ось деякі з них.

Скласти казку (на задану тему, за поданим початком і кінцівкою), наприклад про неслухняного хлопчика, але з умовою, що твір матиме щасливий кінець, або розповідь про зустріч дитини з героєм казки, оповідання.

Створити казку за малюнком або намалювати за сюжетом казки, оповідання, прочитаного дорослим чи придуманого самостійно.

За кількома малюнками придумати оповідання (казку), об'єднати їх сюжетом, домалювати продовження сюжету.

3 метою розвитку здатності варіювати образи уяви, можна запропонувати завдання придумати нові можливості використання знайомого предмета. Наприклад, цеглину використовують у будівництві. А де ще можна її застосувати?

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Види домашніх завдань та способи їх перевірки
Вид домашньої навчальної роботи, виконуваної учнем, значною мірою залежить від характеру завдання. Виходячи з певних ознак, можна виділити багато видів домашніх завдань. Розглянемо деякі з них. За способами виконання, які використовуються, розрізняють усні, письмові й предметно-практичні завдання. ...

Технології та методи навчання електронних таблиць в школі
Формування інформатичних компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій – є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації ці ...

Професійні комунікативні якості педагога вищого юридичного навчального закладу
Поряд з універсальними підсистемами професійних якостей педагога (організаторська, професійної спрямованості), що є рівноцінними і для педагога-практика і для спеціаліста-науковця, можна виділити і ті підсистеми, що є провідними і визначальними для спеціалізації (комунікативна, експресивна, професі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com