Аналіз психологічних досліджень

Під час проходження шкільної практики, було проведено тестування з учнями різних ланок освіти. За основу взято дітей 3-Г класу, як представників молодшої ланки, 6-Б, як школярів середньої і 9 в ролі старшокласників. Метою тесту було визначення продуктивності процесів пам’яті. Результати показали, що більшість дітей швидко схоплюють новий навчальний матеріал, надовго зберігають у пам’яті та вдало відтворюють на уроках. Це був висновок про успішність дітей 3-Г класу. Коли ми усі (за участю вчителя) обговорювали таку ефективність, то дійшли висновку, що всьому класу подобається навчатись, адже процес навчання відбувається в ігровому варіанті, де задіяний увесь класний колектив. Вдома майже нічого вчити не залишається, оскільки усе запам’ятовується на уроці. Вони змушені лише писати, що діти неодмінно роблять під керівництвом старших.

У 6-Б класі результат був аналогічним. За висновками обговорення діти нормально запам’ятовують навчальний матеріал, але причина цьому дещо інша – майже увесь клас стверджує, що вчитель строгий (одразу ставить двійки) та й батьки вдома вчити змушують. В противному разі – на англійську мову вони б навіть не йшли, як самі ж і зауважують. Тут їм нудно і нецікаво (до речі, вчитель у цьому класі інший, ніж у молодших школярів).

У 9-му класі результат для нас був вражаючим. Там 95% учнів нічого не вчать, нічого не пам’ятають, нічого не хочуть, нічого не знають. Але на уроці іноземної мови у них хороша дисципліна, адже відвідують заняття тут лише 5 осіб з 27 представників класного колективу. Інші заходять інколи. Зазвичай як вільні слухачі. Причина цьому – відсутність контролю з боку сім’ї та ігнорування шкільними порядками з причини власного небажання їм підпорядковуватись. Діти стверджують, що з життєвою позицією вони вирішились. Більшість після закінчення 9-го класу вступають до ПТУ, а інші – одразу працювати. Отже, англійська мова в їхні плани „не вписується” навіть поверхово. До того ж вона складна і зарозуміла для їхнього примітивного складу мислення (так зауважують самі учні). Інші ж 5 навпаки, вирішили пов’язати з нею свою професію і вимушені готуватись до вступу після школи заздалегідь. Послухавши сторони обох міркувань з приводу планів на майбутнє, у нас постає питання – кому з них поталанить більше?

ХХІ століття – епоха новітніх технологій, великих зрушень, глобальних можливостей, а разом з цим – вільного вибору кожного. Напевне відповідь на це запитання підкаже майбутнє. Але в школі має відповісти вчитель.

Внаслідок проголошення України незалежною державою виникла потреба у розбудові системи освіти. з цією метою розроблена цілісна державна програма „Освіта”, головною метою якої є визначення стратегій розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст. Принципи, що включає в себе згадана програма зумовлює реформування системи навчання іноземних мов, створюються альтернативні підручники, реалізація інтеграції у світові заклади освіти, пов’язані з вивченням іноземної мови, забезпечується безперервність навчання в школі, є наявність необхідних умов варіативності навчання мов.

Оновлення змісту освіти є визначальним складником реформування в Україні. Державний стандарт з навчального предмету „Англійська мова” має три складники:

1) загальна характеристика,

2) базовий зміст,

3) вимоги до мінімально необхідного рівня підготовки учнів.

До державного стандарту додаються зразки тестових завдань для визначення рівня володіння учнями іншомовними навичками і вміннями.

Актуально про педагогіку:

Структура музично-дидактичних ігор
Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи. Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музичн ...

Причини мовленнєвих помилок молодших школярів та їх аналіз
У початкових класах робота над помилками утруднена майже повною відсутністю теоретичної основи: ті короткі граматичні відомості, які передбачені програмою початкових класів, абсолютно недостатні для виправлення і попередження мовних помилок. Мовні помилки діляться на лексико-стилістичні, морфолого- ...

Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст
На II Всеросійському з'їзді Рад у жовтні 1917 р. За пропозицією товариша В.І. Леніна було прийнято постанову про утворення Народного комісаріату з питань освіти на чолі з А.В. Луначарським. Декретом від 9 листопада 1917 р. була організована державна комісія. Побоюючись, що учительство буде використ ...