Процеси пам‘яті та їх характеристика

Нарешті підходимо до довгоочікуваного нами відтворення, що є, в свою чергу, актуалізацією закріпленого матеріалу та показником його запам’ятовування. Фізіологічна основа цього процесу – це актуалізація тимчасових нервових зв’язків, що закріпились раніше. Щоб відтворити інформацію, наш мозок знову вдається до ряду певних операцій. Серед них:

згадування – вид відтворення без сприймання повторюваного (спогади, як точно нормалізовані в просторі і часі відтворення образів в минулому; персеверація, настирливі образи, що виникають поза бажанням людини; контрибуція, що є відтворенням того, чого не було насправді);

пригадування – вид відтворення, що пов’язане з активною розумовою діяльністю;

пізнавання – повторне сприймання.

Умови ефективного відтворення полягають перш за все у вдалому забезпеченні умов запам’ятовування та в чіткому визначенні завдання.

Наступним процесом, про який уже, до речі, велась мова в поясненні збереження, є характерний для усіх нас процес забування (зворотній до запам’ятовування). Він проявляється в тому, що втрачається чіткість закріплення матеріалу в пам’яті, зменшується його обсяг, виникають помилки при відтворенні, відтворення стає неможливим. Його фізіологічна основа – це різні види гальмувань:

– згасання;

– позамежне гальмування (діє сильний біологічно доцільний подразник);

– проективне (напереддіюче) - негативний вид попередньої діяльності на наступну;

– ретроактивне – негативний вплив наступної на попередню.

Два останні види найчастіше трапляються з учнями при підготовці домашнього завдання, коли ті намагаються за мінімум часу підготувати максимум предметів, до того ж вивчають схожі одне за одним.

Явище забування може бути як корисне, так і шкідливе. Позитивна функція полягає в тому, що воно звільняє людину від зайвого об‘єму інформації, яка після необхідного застосування стає непотрібною. У даному випадку задіюється захисний механізм забування, який не допускає перевантаження пам’яті. Негативна дія забування проявляється в тому, що нерідко воно усуває або деструктуризує попередньо набутий досвід, коли в пам’яті стираються цілі блоки інформації, необхідної для орієнтації в оточенні та плануванні дій.

Отже, для уникнення швидкісного забування слід між домашніми завданнями робити перерву, частіше повторювати середину вивченого матеріалу (адже саме в ній міститься головна суть питання), не переходити одразу до підготовки схожого уроку. Наприклад, коли на завтра слід вивчити текст з англійської мови та діалог з німецької, то один з цих предметів доречно було б зробити одразу після приходу зі школи, а інший – ввечері. Звичайно, тут опозиційним варіантом моєї рекомендації може бути твердження, що, мовляв, вивчати історію України та літературу однієї епохи навіть корисно для кращого їх розуміння (сухий історичний факт з цікавими літературними героями роману тих часів тільки наблизить учня до перебігу бувалих подій). Але вивчення іноземних мов – це зовсім інша річ. За твердженнями психологів, людський мозок відмовляється з точністю сприймати інформацію навіть про мови з однієї сім’ї (напр. англійська і німецька), не кажучи уже про вивчення французької і китайської мов. В зворотному випадку тут ефективно спрацьовуватимуть хіба що забування та плутання.

Актуально про педагогіку:

Тригонометричні нерівності
Тригонометричними нерівностями називаються нерівності, у яких змінна знаходиться під знаком тригонометричної функції. При розв’язанні нерівностей з тригонометричними функціями використовується періодичність цих функцій і їх монотонність на відповідних інтервалах. При цьому корисно звертатися до гра ...

Загальна характеристика найголовніших Українських свят
Різдво Христове. 7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”. Різдво Христове належить до великих християнських, так званих ...

Формування інтересу до математики як обов’язкова умова успішного оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками у розумово відсталих учнів
Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини достатньо високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Спеціальні дослідження В.А.Крутецького показали, що для творчого оволодіння математикою як навчальним предмето ...