Поняття соціально-педагогічної реабілітації

Сторінка 3

Різнотипні соціально-реабілітаційні установи складаються в системі Міністерства утворення, і вони передусім розраховані на дезадаптованих учнів, які з різних причин не справляються з шкільними програмами, входять в гострий конфлікт з учителями і вважаються "важкими" навчающимися. Сімейна ситуація цих дітей також часто відрізняється неблагополуччям, це, як правило, малозабезпечені неповні або багатодітні сім'ї, сім'ї, де батьки або один з них зловживають алкоголем, де відбуваються сімейні конфлікти, бешкети, прояви жорстокості і насильства. Велике значення в реабілітації дезадаптованих дітей і підлітків має соціально-педагогічна підтримка і психологічна допомога сім'ї. Що характерно, сучасні дослідження багатодітних сімей показують, що в цих сім'ях на перший план з великим відривом в порівнянні з потребою в матеріальній допомозі виходить потреба в психолого-педагогической підтримці.

Педагогічна реабілітація - це педагогічна дія на важковиховувану та яка погано навчається дитину і підлітка з метою коригування його поведінки, оптимізації емоційного стану, інтелектуальній діяльності, ліквідації педагогічної занедбаності. Шляхом реабілітації, корекції і компенсації відбувається відновлення нормальних цілей, механізмів і ресурсів дитини.

Соціально-педагогічна реабілітація - це система заходів виховного характеру, спрямована на формування особових якостей, значимих для життєдіяльності дитини, активної життєвої позиції дитини, сприяючих інтеграції його в суспільство; на оволодіння необхідними уміннями і навичками по самообслуговуванню, позитивними соціальними ролями, правилами поведінки в суспільстві: на здобуття необхідної освіти.

Соціально-педагогічна реабілітація дезадаптованих дітей і підлітків, що знаходяться в конфліктних виховних ситуаціях здійснюється, як правило, в спеціалізованих установах, які називаються реабілітаційними центрами, у будинках дитини, дитячих домах, школах-інтернатах, дитячих приймачах-розподільниках, спецшколах, притулках, хосписах, центрах соціальної допомоги. Основна мета діяльності таких установ - соціальний захист і підтримка нужденних дітей, їх реабілітація і допомога в життєвому самовизначенні.

Соціальна-педагогічна реабілітація - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом і сім'єю суспільних зв'язків та відносин унаслідок погіршення стану здоров'я, стійких розладів функцій організму (інвалідність); зміни статусу (особи похилого віку, безробітні, біженці); умов життя (смерть члена сім'ї, втрата житла тощо). Метою цих заходів є повернення сім'ї до виконання ЇЇ функцій, формування в особистості позитивного ставлення до життя, праці, навчання.

Об'єктами соціальної реабілітації є сім'ї, які опинились у кризовій ситуації: діти-інваліди та їх батьки; діти-сироти, жінки та діти, які зазнали різних форм насильства; безробітні, особи похилого віку. Реабілітація спрямована на конкретну особистість чи сім'ю, але у певному соціумі, що зумовлює вибір заходів для відновлення їх можливостей і потенціалу на основі врахування зв'язків з мікросередовищем, його особливостей.

Соціально-педагогічна реабілітація сім'ї повинна бути спрямованою на відновлення соціального і виховного потенціалу сім'ї, захист її прав у кризових ситуаціях, що дозволить їй повернутися до функціональної спроможності у суспільстві, знайти мету життєдіяльності і місце у мікро- і макросередовищі, самостійно розв'язувати проблеми. Реабілітація здійснюється як фахівцями, так і самою особистістю у спільній діяльності, яка передбачає комплекс заходів, їх неперервність, інтенсивність, підпорядкованість меті, індивідуальність відбору, наступність, комплексність заходів, співпраця з клієнтом та його оточенням, здійснення заходів на початку виникнення проблеми, профілактика рецидивів. Реабілітація передбачає надання допомоги особистості чи сім'ї, поки вони не відновили свої функції, життєдіяльність. Ця допомога залежить від потреб клієнта, характеру його проблем. Відновлення організму і потенціалу людини у реабілітації передбачає наявність орієнтирів для виявлення меж і ступеня допомоги. Таким орієнтиром є якість життя - ступінь сприйняття окремою особою чи групою людей факту задоволення своїх потреб, наявність можливостей для досягнення щастя і самореалізації. Сюди належать умови життя людини, домашні обставини, задоволеність працею чи навчанням, оточення, соціальні та політичні умови.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні підходи щодо формування понять
Виникнення та загострення екологічної кризи в світі підвели наукову думку до необхідності широкого, по можливості всеохоплюючого, залучення людства до вирішення однієї з найболючіших проблем сучасності - охорони навколишнього середовища. Як показав світовий досвід, такою ефективною формою є належни ...

Система вправ як засіб розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом
Розгляд традиційної методики роботи з текстом та системи творчих вправ на уроках української мови дозволив нам розробити власні вправи для розвитку творчих здібностей учнів. Виходячи з вищесказаного, а також враховуючи наведені в першому розділі дані про молодший шкільний вік, як сензитивний період ...

Особливості артикуляції голосних і приголосних звуків
Звукові одиниці мови реально існують і функціонують не ізольовано, а в мовному потоці, в певному зв'язку одна з одною. Аналіз умов сполучуваності голосних і приголосних звуків, утворення груп приголосних, різних комбінацій їх і місця в слові, як і вивчення частотності фонем, має велику теоретичну й ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com