Поняття соціально-педагогічної реабілітації

Сторінка 1

Під реабілітацією розуміють відновлення життєвих сил дитини на основі інтегрованого комплексу заходів, що роблять благотворний вплив на його соматичне здоров'я, психіку, способи поведінки і побудови стосунків. Соціальна реабілітація дитини може бути здійснена на основі заходів соціально-педагогічного плану. Реабілітуюча перетворююча ситуація протікає в системі взаємодії дитини з групою осіб, що забезпечують комплексну позитивну дію на його особу, що виражається у відновленні механізмів саморегуляції.

Провідним засобом соціальної профілактики, адаптації і реабілітації виступають різні, значимі в особовому плані, такі, що викликають позитивні емоції види діяльності і спілкування.

Їх цілеспрямована організація створює умови для відновлення стосунків в мікросередовищі, знімає частину проблем, вчить шукати і знаходити шляхи їх рішення у контакті з іншою людиною.

Конструювання перетворюючої ситуації - складний процес. Воно вимагає збагачення її змісту особливими елементами, атрибутами дитячого життя, адекватними потребам дитини.

У радянській педагогіці склався багатий досвід збагачення ситуації подолання проблеми елементами гри (С.Т. Шацький), театралізованих вистав (В.Н. Сорока-Росинський), праці на радість і користь людям (І.П. Іванов) та ін. По-перше, це може бути елемент ігрового моделювання ситуації як сходження до цінностей дитинства. По-друге, це може бути елемент одухотворення ситуації процесом праці, мотивованої ідеєю захисту, дії на радість і користь людям (як це було в методиці І.П. Іванова). У третіх, це може бути контакт з природою, живими істотами, що потребують турботи і захисту (як це було у В.А. Сухомлинського). Особливу значущість в цій системі придбавають види діяльності, що припускають подолання перешкод, здійснюване за підтримки дорослого і почуття захищеності (А.С. Макаренко), що народжує у підопічного.

Соціальна реабілітація (з латини «reabilitatio» - відновлення) - комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків і відносин внаслідок стійкого розладу функцій організму (інвалідність), зміни соціального статусу (люди похилого віку, безробітні, біженці). Метою соціальної реабілітації є повернення особистості до суспільно-корисної діяльності, формування позитивного ставлення до життя, праці, навчання. Об'єкти соціальної реабілітації: сім'ї, що опинилися в кризовій ситуації; діти з особливими потребами та їх батьки; діти-сироти; жінки та діти, що зазнали різних форм насилля, безробітні, особи похилого віку.

Основні принципи соціальної реабілітації: здійснення реабілітаційних заходів на початку виникнення проблеми; неперервність і постійність їх проведення; комплексний характер реабілітаційних програм; індивідуальний підхід до визначення обсягу, характеру та змісту реабілітаційних заходів.

Поняття "реабілітація" використовується як в медико-соціальному, так і психолого-педагогічному і соціально-педагогічному аспекті. Медико-соціальна реабілітація - комплекс медичних, педагогічних, професійних, психологічних заходів, спрямованих на відновлення здоров'я і працездатності осіб з обмеженнями в результаті перенесених захворювань і травм, а також іншими фізичними і психічними обмеженими можливостями. Психолого-педагогічна і соціально-педагогічна реабілітація - комплекс заходів соціальної підтримки і діагностико-корекційних програм по подоланню різних форм дитячо-підліткової дезадаптації по включенню, інтеграції дитини в соціальну сферу, що виконує функції інститутів соціалізації (сім'я, школа, спілкування однолітків і так далі). Форми і методи психолого-педагогічної і соціально-педагогічної реабілітації нині досить різноманітні і залежать передусім від характеру дитячо-підліткової дезадаптації. Залежно від характеру і природи виділяються три основні типи дитячо-підліткової дезадаптації: патогенна, психосоціальна і соціальна, які, у свою чергу, мають різні міри вираженості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Виховання і розвиток особи
Дитя - це людина в можливості. Він містить в собі - в організації, структурі і здібностях свого організму і кожного його органу окремо - весь шлях розвитку своїх предків, що історично минув, все що історично виникли і передані по спадку від покоління до покоління зміни в цих органах і організмі в ц ...

Аналіз проблеми самовиховання учнів з досвіду роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів
Робота з морального самовиховання результативна при системному підході, що припускає: педагогічну діагностику; використання різноманітних методів самовиховання; включення самого себе в соціальні й внутрішньо-колективні відносини; інтенсивне залучення до діяльності з обліком наявних у себе позитивни ...

Суть формування естетичних цінностей
На сучасному етапі розвитку українського суспільства із дедалі більшою гостротою постає проблема відродження культури та духовності. Стратегія сучасної освіти передбачає розвиток тих якостей людини, які визначають її широкі пізнавальні інтереси, цінності, гуманність, культуру. Цінності - це певні з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com