Поняття «неблагополучна сім’я»

Сторінка 1

Сім'я – динамічна мала група людей, котрі разом проживають, пов’язані родинними відносинами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю.

В сучасній науці немає єдиного поняття сім'ї. Тлумачний словник російської мови С.І. Ожегова визначає сім'ю як: 1) групу проживаючих разом родичів; 2) єдність, об’єднання людей, згуртованими спільними інтересами.

Велика радянська енциклопедія характеризує сім'ю наступним чином: «Сім'я – основана на шлюбі або кровному родстві мала група, цілі якої пов’язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою.

Сім’я також визначається як соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства. Це дозволяє говорити про такі її ознаки, як шлюбні, міжпоколінні, кровні, встановлені зв’язки між членами сім’ї; родинні почуття, почуття безпеки, захищеності, любові, поваги; спільний побут і проживання членів сім’ї; наявність певних функцій у суспільстві, прав сім’ї в суспільстві й прав членів сім’ї в родині, обов’язків членів сім’ї стосовно один одного та відповідальність перед суспільством за своїх членів.

Протягом усього життєвого шляху особистості сім’я є тим найближчим мікросоціальним оточенням, яке опосередковує і визначає своєрідність її життєдіяльності, тому сім’я виступає провідним мікрофактором соціалізації особистості. Основні соціалізуючи функції сім’ї, передусім, полягають у забезпеченні фізичного та емоційного розвитку індивіда; формуванні статевої ідентифікації дитини; її розумовому розвитку та розвитку здібностей і потенційних можливостей; забезпеченні дитині почуття захищеності; формуванні ціннісних орієнтацій особистості; оволодінні дитиною основними соціальними нормами.

Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. В процесі свого розвитку сім’я набула функцій, які тільки в сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту.

Кожна сім’я відрізняється одна від одної такими основними параметрами: соціально-культурний – освітній рівень подружжя, їх участь у житті суспільства; соціально-економічний – майнові характеристики сім’ї, зайнятість подружжя у сфері суспільного виробництва; техніко-гігієнічний – умови проживання, обладнання житла, особливості способу життя; демографічний – кількість членів сім’ї. Дотепер у вітчизняній науці не існує усталеної класифікації сім’ї, побудованої на певних критеріях та ознаках.

Збільшення числа розлучень і зниження народжуваності, зростання злочинності у сфері сімейно-побутових стосунків і підвищення ризику схильності дітей неврозам відбувається із-за неблагополучного психологічного, матеріального, соціального клімату в сім'ї. "На формування особи величезну роль робить внутрісімейне життя, і не лише взаємовідношення дитини і батьків, але і самих дорослих. Постійні сварки між ними, брехня, конфлікти, бійки, деспотизм сприяють зривам в нервовій діяльності дитини і невротичним стани". Ці і інші ознаки дезорганізації сім'ї свідчать про кризовий стан її розвитку на сучасному етапі і збільшенні кількості неблагополучних сімейних союзів. Саме у таких сім'ях діти найчастіше отримують серйозні психологічні травми, соціально дезадаптуються, що далеко не кращим чином позначаються на їх подальшій долі.

Поняття «неблагополучна сім'я» досить широке. Зазвичай до неблагополучних відносяться сім'ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи інші причини. У результаті цього в таких сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання дітей.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, упертістю, неадекватною самооцінкою (заниженою чи завищеною), озлобленістю, невпевненістю у власних силах, недисциплінованістю, утечами з дому тощо. Усе це свідчить про те, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних і правопорушників.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Правила формування навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може надійно впізнати й оцінити. 2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ...

Вимоги до уроку і шляхи його вдосконалення
Ключовим компонентом класно урочної системи організації навчання є урок. Урок - це "відрізок" навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. Незважаючи на малу тривалість, уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання ...

Сутність групової форми навчання
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності учнів на занятті, що характеризується розбиттям учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com