Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності

Статті і корисна інформація » Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності

Сторінка 4

Сформованість критерію “Музична творчість” визначалась умінням студентів володіти практичними навичками написанням нескладних музичних творів (полька, вальс, марш, пісня тощо), творчою фантазією та оригінальністю.

Студентам пропонувалися музичні теми для виявлення вміння імпровізувати в різних жанрах, стилях, змінювати розмір, тональність, ритм, писати варіації до українських народних пісень як-от: “Ой піду я до млина”, “Замітала хату”, “Закувала зозуленька”, “Ой у полі плужок ходить”, “ Тихо над річкою”, “Лети моя думо”, “Весняночко-паняночко”, “Ой упав сніжок”, “Ой у полі криниченька”.

За допомогою діагностики критерію “Творча інтерпретація музичних творів” виявлялися вміння студентів професійно виконувати музичні твори. Завдання включали твори української і зарубіжної класики. На основі визначених критеріїв та їх показників умовно було виділено три рівня сформованості готовності студентів до музично-естетичної діяльності: високий, середній та низький.

До високого рівня належали студенти, які показали високу якість виконання експериментальних завдань за п’ятьма критеріями. Студенти цього рівня засвідчили глибокі знання та естетичні переконання в музичному мистецтві. Вони розуміли важливість знань і вмінь у навчальній діяльності; в них були наявними глибокі естетичні переконання і яскраво виражені позиції до проблем мистецтва й музичної освіти; впевненість і аргументація своїх поглядів і переконань у естетичному вихованні школярів; для них був характерний глибокий емоційний відгук на сприймання та виконання музичних творів; досвід свідомого емоційного ставлення до музики; вони вміли організовувати і проводити шкільні позакласні заходи на педагогічній практиці; вільно орієнтувалися в музичному матеріалі; об’єктивно оцінювали музичні твори з погляду естетики; мали достатній рівень музично-естетичної компетентності для аналізу музичних творів. Їм була властива висока виконавська майстерність; творча оригінальність і фантазія в написанні музичних творів; глибоке розуміння одержаних знань та вмінь у творчій роботі зі шкільними музичними ансамблями. Студенти цього рівня розуміли естетичне, виховне значення музичних творів; виконували сім - дев’ять завдань за показниками кожного критерію. В них були сформовані вміння проведення позакласної роботи у школі з естетичного виховання школярів.

Студенти середнього рівня при виконанні завдань за показниками п’яти критеріїв засвідчили менш глибокі знання. Вони мали недостатньо виражену ерудицію і знання музично-теоретичних дисциплін; естетичне сприймання художніх образів без глибокого проникнення у структуру музики; недостатньо систематизували і узагальнювали знання головних етапів розвитку української та зарубіжної музичної культури; в них була менш виражена ерудиція щодо оцінки музичних творів шкільного репертуару, в них спостерігалася невпевненість у виконанні музичних творів на заліках, академічних концертах та нестійкі пізнавальні інтереси до музичного мистецтва. Втілення художніх образів, картин природи, поетичних текстів у написанні музичних творів у них не досягало високої виразності. Студенти цього рівня не завжди давали адекватну оцінку музичним творам для слухання у школі; їхня теоретична підготовка була недостатньою, щоб адекватно аргументувати свої погляди шодо питань естетичного виховання школярів; у проведенні позакласних заходів на практиці не могли чітко і послідовно визначити етапи роботи; на практичних заняттях з ансамблевими колективами не всі твори яскраво розкривали в інтерпретації. Студенти цього рівня виконували шість – сім із дев’яти можливих завдань за показниками кожного критерію.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Аналіз впровадження
Вивчення теоретичних аспектів проблеми використання комп’ютера в початковій школі дало змогу сформулювати гіпотезу нашого дослідження – положення, згідно з яким пізнавальна діяльність учнів буде більш продуктивною за умови оптимального застосування електронних навчальних засобів. В цій частині робо ...

Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова
Національний музей-садиба Миколи Івановича Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Че ...

Формування дбайливого відношення школярів до природи
Етапи шкільного навчання, вікові можливості вчаться, реальні умови соціального і природного оточення все це обумовлює характер відносин школярів до природи, що формуються, їх діяльність по скороченню і зменшенню навколишнього середовища. Розглянемо вікові особливості відношення до природи дітей, пі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com