Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів

Статті і корисна інформація » Аспекти дослідження особливостей дидактичних ігор у розвитку особистості учнів » Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів

Сторінка 1

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю школяра, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Гра дітей молодшого віку відзначається своєрідним переходом до нової якості гри. Дитина вчиться гратися не тільки поруч або в компанії дітей, але й, що є найголовнішим, – разом із ними. Йдеться в буквальному розумінні про зіграність. Така перша зіграність багато що означає у житті людини. По суті, вона означає початок співіснування разом із однолітками, зі своїм поколінням. Гра з іншими дітьми – не забавка, не заповнення вільного часу, якого в дитини достатньо. Гратися з іншими дітьми – означає розділяти з ними час, місце, іграшки, думки, плани. Дитина дізнається на практиці, що вдається лише та справа, до якої кожний у міру своїх сил докладе рук, а це вже є основами співпраці. У вільному спілкуванні з однолітками дитина вчиться тактики та практики взаємин, їй доводиться бути як співробітником, так і другом.

Гра входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. “Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, – писав В.О. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються у процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя й учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, що відбувається у формі ігрових ситуацій, не нав’язується учням, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до учня моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. У грі при цьому існує суб’єктивна свобода для дитини. Діти мають змогу самостійно (без допомоги дорослих) розподіляти ролі, контролювати один одно, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи власний досвід. Гра стає нині школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів і взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, і з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

Дидактична гра – явище складне, але в ній виразно виявляється структура, тобто основні елементи, що характеризують гру як форму навчання і ігрову діяльність одночасно. Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє її від інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.

1) Дидактичні та ігрові завдання для формування самостійності учнів.

Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом педагога на дітей і можуть бути різноманітними, наприклад, з розвитку мовленнєвого спілкування – розвиток мовленнєвого апарату, зв’язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу при ознайомленні з живою і неживою природою тощо. Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну та самостійну діяльність дітей.

Виконуючи під час гри ігрове завдання, учні виявляють активність, бажання і потребу розв’язати його. Як і дидактичні, ігрові завдання можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, під час гри в лото завдання полягає в тому, щоб першому закрити всі клітинки великої картки; у грі з пірамідкою – зібрати її так, щоб ребро утворювало рівну лінію; у грі “Чарівний мішечок” дитина повинна навпомацки визначити предмети і назвати їх. Дидактичні та ігрові завдання для формування самостійності учнів відображають взаємозв’язок навчання і гри.

2) Правила гри.

Правила кожної дидактичної гри для формування самостійності учнів обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають учня самостійно керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.

Дотримання правил вимагає від учня вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у зв’язку з невдачами тощо. У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки. Вони по-різному впливають на поведінку учнів: одні діти беззаперечно приймають ігрові правила і стежать за їх виконанням іншими учасниками; інші підкоряються правилам лише у провідних ролях, а у звичайних – порушують їх, намагаючись виграти; ще інші за недотримання правил іншими учасниками мовчки підтримують їх. Тому підвищення дієвості ігрових правил в організації і спрямуванні поведінки дітей є важливим педагогічним завданням для формування самостійності учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття
Відродження й розбудова національної системи освіти спонукають до перегляду форм освітньо-виховного процесу на різних ступенях його запровадження. Особливо гостро в останні десятиліття постало питання концептуальної основи педагогічної освіти. Саме тому основними шляхами реформування вищої школи є ...

Критерії оцінки рівня вихованості
Критерій (від гр. kriterion) – ознака, на основі якої здійснюється оцінка, мірило. Критерії вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості(колективу). Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м'які». До «твердих» критеріїв належать важлив ...

Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
Вкажемо на деяку специфіку трактування у нашому підході таких традиційних дидактичних категорій, як зміст навчання та зміст освіти. Змістом навчання традиційно вважаються продукти соціального досвіду, представлені у знаковій формі навчальної інформації, все те, що подається для сприймання та засвоє ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com