Методика пояснювального читання

Сторінка 3

Я.Б.Рєзнік сформулював п'ять найважливіших завдань пояснювального читання в :

1) вироблення навички свідомого читання;

2) збагачення дітей уявленнями й поняттями з життя природи та людей;

3) розвиток і збагачення мови дітей;

4) загальний розвиток інтелектуальних сил;

5) моральне й естетичне виховання дітей.

Продовжує розгляд проблеми пояснювального читання Ф. Копилянський. У статті "Постановка объяснительного чтения в народной школе" він розглядає питання добору матеріалу для читання. Звичайно, що у його переліку відчутні релігійні переконання автора. До змісту для читання Ф.Кобилянський зараховує: статті релігійно-морального змісту; статті історичного змісту, які виховують відданість Цареві і Вітчизні; літературно-художні твори; географічні статті, які знайомлять із явищами навколишнього світу та із Батьківщиною. На думку автора, пояснювальне читання треба розпочинати з конкретних питань, зі змісту статті. Його основними етапами є:

І. Пояснення:

а) незрозумілих слів, висловів і конкретних думок статті. При цьому вчитель повинен пам’ятати, що пояснювати треба тільки, очевидно, незрозуміле, а саме пояснення повинно бути коротким і чітким;

б) незрозумілих висловів через доступне дітям перефразування, "переклад" у просту форму; розчленування складного речення на частини шляхом запитань, які визначають їх співвідношення;

в) конкретних думок тільки у руслі контексту, тобто у зв’язку із цим предметом. Повинна при цьому переважати догматична форма, оскільки евристична вимагає майстерних питань учителя і потребує багато часу;

ІІ. Розкриття плану розміщення конкретних думок або ідеї статті;

ІІІ. Формулювання загальної думки або ідеї статті.

Отже, саме в надрах пояснювального читання поступово формувалися і теоретичні засади доцільного використання словесних методів навчання. Суттєве підґрунтя для цього було створено К. Ушинським. Водночас теоретичні і загальнометодичні засади пояснювального читання як методу навчання в умовах білінгвізму необхідно було трансформувати у відповідності до мовних і мовленнєвих особливостей тієї національності, до якої належали учні.

Саме неврахування цього чинника призвело до того, що пояснювальне читання у народній школі поступово перетворилося з передового для свого часу методу в такий, що гальмував не тільки сприймання тексту, а й негативно впливав на формування підростаючого покоління, культуру народу.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою повноцінного оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Самостійність – це одна з властивостей особистості. Характеризується двома факторами по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість, по-друге, ставлен ...

Розвиток ціннісної сфери у школярів у практиці роботи вчителів народознавства
Всі компоненти духовності українського народу становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Це — рідна мова і література, історія, природознавство, музика та образотворче мистецтво, народна мораль, національна ідеологія, свідомість і самосвідомість. Виховання поваги і любові ...

Опис методик, використаних у дослідженні
При проведенні дослідження ми використали три методики. Одна із застосованих нами методик „Опитувальник мотиваційних джерел ”. Дана методика була розроблена Джоном Е. Барбуто та Річардом В. Сколлом. Вона дає змогу виявити п’ять типів мотиваційних джерел. Вона містить 30 питань. На основі даної мето ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com