Методика пояснювального читання

Сторінка 2

Такою Я. Чепіга бачить роботу над текстом під час пояснювального читання: "У читанні і розборі твору беруть участь всі учні групи. Кожен пропонує свої запитання. Їх записують, а потім систематизують і обговорюють усім класом. Кожен міркує, представляє свої погляди. Тут дитина виховується, розвивається, духовно міцніє і зростає. Власна праця викликає перші самостійні думки і наміри. Товариська допомога і порада вчителя не повинні дискредитувати самостійних висновків учня. Навпаки, спільна праця вчителя і учня повинна допомогти школяреві розвивати віру в себе і свої сили" . За таких умов у навчальному процесі зберігається найцінніше – активна і діяльна роль дитини у ньому. Опис таких конкретних уроків знаходимо у матеріалах В. І Ю. Табунських у журналі "Обновлённая школа".

У той же час Я. Чепіга робить невтішний висновок: ні один з методів не придатний тепер для української школи, поки вона не стане справді народною і українською, "відповіддю національній природі і індивідуальним рисам дітей". Тому першим кроком у впровадженні нової педагогіки у шкільне життя є викладання "матерньою мовою" і подальше навчання дитини рідною мовою.

Аналізуючи науково-педагогічну спадщину К.Д. Ушинського, метод пояснювального читання відзначається такими особливостями:

1. Старанний добір матеріалу для читання з погляду його доступності та навчальності для дітей.

2. Чітка цільова настанова: досягти цілковитого розуміння учнями прочитаного.

3. Органічний зв'язок розвитку мови в процесі роботи над текстом з розвитком логічного мислення.

4. Унаочнення як основа навчання, тобто побудова всього "не на абстрактних уявленнях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною: чи ці образи сприйматимуться при самому навчанні, під керівництвом учителя, чи раніш, самостійним спостереженням дитини, так що наставник знаходить у душі дитини вже готовий образ і на ньому будує навчання".

5. Систематичне тренування уваги: поступове привчання до серйозної праці.

Цікаву думку щодо використання пояснювального читання у навчанні рідною для дітей мовою висловлюється М. Горбов у статті "Основы обучения русскому языку в народной школе". У зв’язку із зловживаннями цим методом навчання більшістю методистів і вчителів-початківців, автор пропонує чітко визначити його потенціал та умови використання. Він визначає їх на основі одного із найважливіших показників – свідомості читання. Саме так позначається межа, за якою привчання до свідомого читання вже не має сенсу, а тому і не повинно відбуватися. На його думку, метою пояснювального читання є:

1) повідомлення учням різних відомостей, наприклад, з географії, історії, тому " . питання про пояснювальне читання виходить за межі питань власне про російську мову, воно стосується вже всієї програми народної школи";

2) досягнути якнайповнішого розуміння учнями прочитаної статті (тобто словникова робота із зовсім незрозумілими словами, логічні і стилістичні пояснення).

М. Горбов критикує примітивізм і невідповідність завданням пояснювального читання методичних матеріалів, які пропонували у своїй книзі "Руководство к преподаванию по книге для чтения" М. Баранов та Д. Тихомиров у книзі "Опыт плана и конспекта элементарных занятий по родному языку". Конкретний аналіз методичних розробок, зазначає М. Горбов, дає змогу взяти під сумнів реалізацію більшості з сформульованих авторами завдань. Він вважає: щоб пояснювальне читання як метод виконувало свої реальні функції, необхідно провести значне скорочення його курсу за такою схемою. У перші місяці навчати читати, надалі пропонувати для читання зрозумілу для учнів книгу для читання, пояснюючи при цьому дійсно незрозуміле, а надалі вимагати від дітей розповідати прочитане.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Засоби навчання. Їх види та функції
Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Засоби навчання у навчальному процесі: слово вчителя — для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не ...

Системи виробничого навчання
Під системою виробничого навчання розуміємо порядок розчленування змісту виробничого навчання, гру­пування його частин і послідовність засвоєння їх учнями. Для того щоб полегшити тлумачення сутності цього важливого поняття, коротко охарактеризуємо кожну з найпоширеніших систем навчання. Виробниче н ...

Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей
Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років. На першому етапі вивчалася і аналізувалася ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com