Методика пояснювального читання

Сторінка 1

Послідовники традиційної методики пояснювального читання вважали також, що воно збагачує і розвиває усне мовлення учня, впливає на його письмове мовлення. Я. Чепіга підкреслював, що у процесі неперервного коментування прочитаного учень не встигає встановлювати асоціативні зв’язки із вже відомим, а це і є причиною несвідомого засвоєння словникового запасу і мови в цілому. Звичайно, що говорити в таких умовах про можливість розвитку недоцільно. До того ж не враховується той факт, що у дітей молодшого шкільного віку переважає зорова або моторна пам‘ять, тому для першої категорії учнів збагачення відбудеться, але забезпечити його можуть і інші способи читання, а у іншої категорії дітей гальмується писемне мовлення, оскільки їм необхідно читати самим.

Пояснювальне читання збагачує учнів розумінням, думками, ідеями, - стверджують представники старої школи. Заперечуючи їм, Я. Чепіга зазначає, що готові роз’яснення вчителя, неминучі у пояснювальному читанні, не потребують " .активної волі для самостійного витворення думок і розуміння". До того ж, наслідком такого навчання зазвичай буває "незібраність і неуважність".

Заперечує Я. Чепіга і твердження, що пояснювальне читання допомагає розвиткові душевних сил дітей. На його думку, один метод на всіх учнів, одна мірка, з якою первинно підходить учитель до визначення можливостей кожної дитини, принципово не може забезпечити максимально можливий духовний розвиток кожної особистості зокрема.

Виходячи з наведених вище аргументів, Я. Чепіга пропонує підходи до використання пояснювального читання, які були б відповідні вимогам сучасної йому школи і ґрунтувалися на засадах нової педагогіки. Зокрема, він визначає завдання пояснювального читання:

1) " .дбати про те, щоб розвивати самодіяльність, не насилуючи волі учнів;

2) вчитель не вимагає од учнів праці, а пропонує її на вибір;

3) значення незрозумілих слів з‘ясовується раніше, ніж читання твору;

4) читають діти не уривки, а цілі твори авторів;

5) допомога вчителя повинна бути цілком товариською, і забезпечується у питаннях, що виникають у дітей, а не планується наперед вчителем". Ці основні положення підкріплюються і загальнодидактичними вимогами, які є базовими для методики пояснювального читання і базуються на конкретному навчальному предметі. Вони такі:

1) ініціатива і самодіяльність учнів виникає з внутрішніх переживань і потреб", і тому учень, а не вчитель, ставить запитання після того, як прочитає і переживе твір;

2) попереднє твердження пояснюється тим, що " .повсякчасні вимоги знижують працьовитість і ніби йдуть проти бажань дитини";

3) пояснюються тільки ті слова, які за віком незрозумілі дитині, і то у контексті – " у виразі, фразі; як воно вживається саме тут", а для цього необхідні доступні для розуміння дітей певного віку твори;

4) уривки творів придатні лише для механічного читання, для вироблення дикції, при привчанні до розділових знаків, але вони не збуджують цікавості, уваги, емоційних переживань, готових уявлень і ідей. У зв’язку з цим Я.Чепіга виступає проти "мозаїчних" підручників;

5) учитель не повинен "втручатися" у процес читання.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Особливості використання програмно-методичного забезпечення для створення дидактичних засобів навчання на уроках природознавства
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалі ...

Принципи та завдання педагогіки толерантності
Толерантність не притаманна людині від народження, і може ніколи й не з’явитися, якщо не буде спеціально вихована, сформована. Шлях до толерантності – це емоційна, інтелектуальна праця, оскільки її досягнення можливе лише на основі зміни самого себе, власних стереотипів та свідомості. Розвиток толе ...

Теорія особистості Курта Левіта та соціальна психологія
Значне місце у розвитку психологічної думки в післякризовий період займають праці німецького психолога Курта Левіна (1890— 1947), творчість якого склалася під впливом успіхів точних наук -фізики, математики. Зацікавившись в університеті психологією, К. Левін намагався в цю науку внести точність і с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com