Значення пояснювального читання

У своїх статтях Я. Чепіга зазначає, що і у самій російській школі для російськомовних дітей методика пояснювального читання не змінилася з 50-их – 60-их років ХІХ століття, як і колись, вона розрахована суто на дітей, які виросли у російськомовному середовищі. У школах "недержавних націй" читання з поясненням втрачає впливову ґрунтовну рису, оскільки читання "рідною" мовою створює ситуацію, коли зникає "ґрунт під матеріалом", коли "немає нормальності, природності постулатів". У таких умовах цінний метод стає чимось вигаданим, чужим дитині, і навіть примусовим.

У працях цього автора піддано критиці основні положення методики пояснювального читання у традиційній школі, одним з авторів якої був К. Єльницький. Першим таким постулатом було твердження про те, що читання з поясненням формує свідомість читання. У відповідь на нього Я. Чепіга доводить, що розуміння матеріалу вчителем ще не означає розуміння матеріалу учнями. У той час, як учень сприймає текст російською мовою, вся його увага зосереджується на розуміння окремих слів, а не на розуміння речень тексту.

Навчаючи нерідною мовою, учитель ігнорує психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку: на цьому етапі переважають почуття, а вчитель, втручаючись у сприймання тексту із тлумаченнями кожного слова, заважає цим почуттям. Таким чином порушується гармонія розвитку дитини. До того ж, прагнучи самостійності в усьому (що теж є ознакою віку), учень звертається за допомогою до вчителя лише у крайньому разі, а вчитель, весь час втручаючись у самостійну пізнавальну діяльність, не дає дитині можливості одержати задоволення від власної самостійності.

Щоб забезпечити свідомість під час пояснювального читання необхідно, вважає Я. Чепіга, щоб при використанні цього методу врахувалися вищезгадані особливості розвитку дитини. Важливими є зміни чинних підручників: "Замініть підручники, пристосуйте їх до вимог експериментальної психології, і в таких методах не буде ніякої потреби".

Іншим постулатом методики пояснювального читання було твердження, що воно допомагає розвиткові і збагаченню мови. На противагу цьому, Я.Чепіга переконує, що навчання нерідною мовою протидіє цьому процесові, оскільки сприймання відбувається на несвідомому ґрунті, а це означає, що у такому разі не може виникнути інтересу – основного мотиву розвитку. "Збагачення запасу слів, - пише вчений, - ще не відповідає розумовим здобутками учня".

Актуально про педагогіку:

Роль і місце екології в навчанні
Концепція екологічного виховання і освіти повинна спиратися на науковий аналіз реальності і деякі загальні положення філософського характеру. Сьогодні вони формуються як результат обширних досліджень фахівців самого різного профілю. Порушення рівноваги біосфери унаслідок стихійної діяльності людини ...

Визначення страху в психолого-педагогічній літературі
Поняття страху розроблялося багатьма вченими та має різні визначення. Артур Ребер в великому тлумачному психологічному словнику трактує страх як «эмоциональное состояние, возникающее в присутствии или предвосхищении опасного или вредного стимула. Страх обычно характеризуется внутренним, субъективны ...

Теоретичні основи формування в учнів навичок планування та організації самостійної роботи
Самостійна робота учнів, методика її організації на рівні навчальної дисципліни безпосередньо пов’язані з активізацією пізнавальної діяльності тих, кого навчають. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність учнів – це перший крок до творчої роботи особистості. Формування у студентів-філологів умінь ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com