Суть пояснювального читання

У програмі зазначалося, що " . пояснювальним читанням називається таке заняття, яке, маючи на меті навчити дітей розуміти читане, складається з читання, що супроводжується бесідою вчителя з учнями, тобто річ тут не в тому, щоб пояснювати різні незрозумілі слова і вирази, а в тому, щоб доводити учнів до чіткого розуміння загального змісту статті. Роз’ясненням тільки незрозумілих слів і понять учитель ніколи не досягне цієї мети, навпаки, зупиняючись дуже довго на них, він губить зміст з поля зору .". Щодо значення і завдань пояснювального читання у справі навчання і виховання у програмі підкреслено, що " . діти звикають шляхом пояснювального читання точно і чітко розуміти пропоновану їм статтю, краще засвоюють її зміст". Крім розуміння прочитаного, пояснювальне читання повинно мати своїм завданням " .повідомлення дітям доступних для їх віку знань про природу і моральне розуміння людини ." . Зазначалося, що пояснювальне читання повинно базуватися на логічному та предметному розборі. Логічний розбір необхідний для того, щоб з‘ясувати залежність слів і цілих речень, підготувати або полегшити учням розуміння прочитаного місця у статті, що привчає дітей відповідати на різні питання, які пропонуються у тій або іншій формі. Предметний розбір має на меті допомогти учням з‘ясувати дійсне значення слів, які трапляються під час читання. При цьому вчителям рекомендується зупинятися тільки на тих словах, які потребують пояснення невідкладно, не ухиляючись при цьому від головної думки і вести мову лише про ті предмети й явища, які потрібні для з‘ясування змісту статті, тобто не розпорошуватися на неголовне .". Письмові вправи пропонувалися використовувати для остаточного розуміння змісту прочитаного. За змістом вони могли бути різноманітними: називання основних ознак прочитаного; порівняння із раніше прочитаним; вказівка на користь або шкоду тощо. Пропонувалося і послідовність дій учителя під час підготовки матеріалу для пояснювального читання:

1) визначити головну думку твору (матеріалу);

2) викласти наскільки можливо коротко зміст, поділивши його на частини і узагальнивши його кожну частину;

3) вказати на слова і вирази, які треба пояснити дітям;

4) розробити систему запитань, яка допоможе підвести учнів до суті прочитаного, до головної думки;

5) виділити з прочитаного декілька питань для письмових вправ.

Таким чином, навіть для шкіл, де мова викладання для учнів не є рідною, завдання і методика пояснювального читання були аналогічними для російськомовних учнів. У той же час, як зазначає М. Горбов, саме для україномовних, білорусомовних тощо дітей пояснювальне читання є найбільш доцільним. Пояснює він це тим, що запозичена з німецької педагогіки ідея пояснювального читання передбачала в процесі навчання ліквідувати різницю між літературною та розмовною німецькою мовою. Схожа ситуація існує і для іншомовних дітей в Росії, коли їм пропонують вивчення зовсім незнайомої мови, ігноруючи їх рідну. У той же час російська мова у своїй літературній і побутовій формі майже не відрізняються. Очевидно, це передусім і спричиняло поступове перетворення пояснювального читання у російській школі на просте словотлумачення, що не дає розвивального ефекту, а навпаки, - гальмує розвиток школярів.

Разом з тим визнання особливої ролі пояснювального читання у школі, де навчаються неросійськомовні діти, ще не означало, що визнавалася і задовольнялася потреба у створенні адаптованого до зазначених умов механізму пояснювального читання. Однією з небагаточисельних праць, у якій з психолого-педагогічних позицій було проаналізовано вплив традиційної методики пояснювального читання на україномовних дітей і запропоновано нові підходи, була стаття Я. Чепіги "Читання з поясненням в сучасній школі на Україні".

Актуально про педагогіку:

Реалізація Болонського процесу в системі вищої освіти і науки України
З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації) 23.01.2004 р. Міністерством освіти та науки України було прийнято наказ Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі ...

Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників
Процес набуття людиною професійних знань, умінь і навичок не переривається протягом усього життя, він є багатоаспектним та різнобічним. Практична підготовка майбутнього фахівця-аграрника здійснюється під впливом різних факторів та умов. У даному разі доцільним є визначення методичних значень понять ...

Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у коренях
Дослід 1 Тема. Умови, необхідні для росту кореня. Для досліду беруть дві банки з вузькими шийками і щільними корками або краниками. В одну поміщають добре розвинуті корені кукурудзи з невеликим стеблом. На дно цієї банки кладуть вологу марлю. Другу банку залишають порожньою. Обидві банки накривають ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com