Принцип міцності навчання

Сторінка 1

У свідомості людини міцно зберігається те, що адекватно відображає постійність об'єкту, що вивчається, і його сторін у вічному русі і зміні матеріального світу. В процесі навчання досягнення міцності знань є результатом дії багатьох чинників, серед яких найважливішими є реалізація принципів навчання, педагогічна майстерність, бажання дитини вчитися, його працездатність, працьовитість.

Для міцності збереження навчального матеріалу велике значення має суб'єктивна оцінка значущості знань в житті учня. Наприклад, учень може вважати непотрібними для себе деякі навчальні предмети. Така установка веде до поверхневих, неміцних знань. І навпаки, учню подобається математика. Природно, інтерес до математики веде до глибшого і міцнішого вивчення цього матеріалу.

На тривалість збереження знань впливають багато об'єктивних і суб'єктивних чинників, умови навчання і життя дитини поза школою. Проблема міцності навчання полягає в тому, щоб підсилити дію позитивних чинників і понизити роль негативних. Можна виділити наступні важливі положення, які складають основний зміст принципу міцності знань, що вивчаються, формованих умінь і навиків.

Виділення головного в даному навчальному матеріалі. Знання, що повідомляються на уроці, не складаються з суми окремих рівноцінних елементів, а є взаємообумовлену сукупність складників і ланок. У знаннях, що вивчаються, головна думка відображає найбільш істотні особливості навчального матеріалу, виражає найбільш глибоке положення, яке підпорядковує собі інші частини навчального матеріалу. У свідомості учня виникає логічна система взаємозв'язаних складових частин знань, в яких учень відображає істотні, другорядні і випадкові зв'язки.

Один і той же зміст уроку може більш менш успішно сприяти розумовому розвитку залежно від того, наскільки виділяє учень головні положення, які додають певну логічну структуру знанням, що вивчаються. Можна значно поглибити розуміння учнем навчального матеріалу за рахунок виділення на уроці логічно ясних і зрозумілих головних думок і положень. Особливо велике значення це має в початкових класах. Молодший школяр ще не уміє розділяти навчальний матеріал на складові його логічні частини. Учню важче засвоїти навчальний матеріал, якщо він запам'ятовує все підряд, не розділяючи головні і залежні або зовсім другорядні положення. Так, першокласник в перші місяці навчання прагне на уроках читання запам'ятати повністю все, про що він прочитав, переказує текст майже напам'ять, тому що не уміє виділити головних думок.

Вчитель початкових класів постійно повинен прагнути до того, щоб діти виділяли головну думку в системі пояснення.

Зв'язок головної думки із знаннями, що є у дитини. Головне повинне бути пов'язане з тим, що учень знає з питання, що вивчається. Інакше головне положення стає ізольованим і втрачає суб'єктивну значущість в розумовій діяльності учня. Для того, щоб в змісті уроку виділити головну думку, потрібно додати певний логічний порядок тим знанням, які є у дітей по даній темі. Ця головна думка засвоюється на основі систематизації і узагальнення знань, що є у дитини.

Формування матеріалістичних поглядів і переконань, відчуттів і емоцій. Знання повинні бути включені в систему поглядів і переконань учня, тоді вони стають внутрішнім надбанням дитини і він їх не забуває. Свій світогляд, погляди, переконання не можна забути, вони можуть змінюватися, але не забуваються, оскільки виражають спрямованість особи, створюють основу для поведінки і діяльності. У початкових класах формуються елементи наукового світогляду. Знання, що повідомляються, повинні створити у молодших школярів тенденцію до узагальненого представлення навколишнього світу, до розуміння взаємозв'язку, мінливості, причинності. Знання, які стають переконаннями учня, які сприяють створенню образної картини світу, діти не забувають.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Моніторинг діяльності спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів
Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти в Україні визначені основні напрямки її розвитку. Насамперед, це підвищення якості освіти й сприяння розвитку особистості, творчих та інтелектуальних здатностей учнів. Відновлення змісту освіти вима ...

Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності
І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Але поняття активності має і спеціальне значення. Слово активність походить від латинського activus і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Дуже часто термін “ак ...

Ідеї української державності та її відображення у шкільному курсі вітчизняної історії
Українська державність, зародившись у глибині віків, еволюціонувала від найпростіших до високоорганізованих форм політичної організації, переживала періоди піднесення й занепаду. Проте ідея власної державності ніколи не згасала в свідомості українського народу. Державність України має глибокі корен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com