Принцип наочності

Сторінка 1

Вперше в педагогіці теоретичне обґрунтування принципу наочності навчання дав Я.А. Коменський. Використовуючи досягнення народної педагогіки, він знайшов кошти, що полегшують дитині вивчення книжкового матеріалу. “Видимий світ у малюнках” - сама назва одній з його навчальних книг показує шлях, яким повинне йти пізнання учня. Малюнок, малюнки - ось засоби, які дозволяють учню вільно представити предмети, що вивчаються по книзі, явища, події.

З появою писемності і книг навчання стало складнішим і важчим. Виникає суперечність між особистим досвідом дитини і суспільним досвідом, відбиваним в книгах.

У практиці навчання задовго до Коменського використовували плотські образи в процесі вивчення книжкового матеріалу.

І.Г. Песталоцци бачив в наочності єдину основу всякого розвитку. Плотське пізнання зводиться до наочності навчання.

Жан Жак Руссо виніс навчання безпосередньо в природу. Тому наочність навчання не набуває самостійного і істотного значення. Дитина знаходиться в природі і безпосередньо бачить те, що повинен знати і вивчити.

Глибоке психологічне обґрунтування наочності початкового навчання дав К.Д. Ушинський. Він не розчиняє плотське пізнання в наочності навчання. Наочна допомога є засобом для активізації розумової діяльності і формування людського образу. Не сама наочна допомога, а саме плотський образ, сформований на основі наочної допомоги, є головним в навчанні.К. Д Ушинський значно збагатив методику наочного навчання, розробивши ряд способів і прийомів роботи з наочною допомогою.

Теорія пізнання діалектичного матеріалізму як методологічна основа процесу навчання дає можливість більш глибоко зрозуміти місце навчання в пізнавальній діяльності людини, розкрити суть і принципи навчання.

Теорія пізнання діалектичного матеріалізму розкриває суперечливий взаємозв'язок людського і раціонального, конкретного і абстрактного, одиничного, загального і особливої в розвитку людини, розкриває способи вирішення протиріч під час переходу думки від одного етапу до іншого.

Необхідність принципу наочності обґрунтовується діалектикою переходу думки від конкретного до абстрактного, від людського до раціонального.

На всіх етапах процесу пізнання і, отже, на всіх етапах навчання як необхідна сторона пізнавальної діяльності включається плотський досвід дитини. Як би не був абстрагований навчальний матеріал, в процесі його вивчення до певної міри бере участь і плотський досвід. Плотське пізнання в навчальному процесі в початковій школі може виступати як самостійна сторона розвитку особи молодшого школяра або бути засобом формування абстракцій. Якісна сторона використовуваних в навчанні людських образів полягає в тому, щоб сформувати у дитини тенденцію до представлення реального об'єкту на основі наочної допомоги, дати можливість учню узагальнено представити ті предмети і явища, які відображені в навчальному матеріалі, що вивчається.

Міра людського при вивченні закономірностей визначається такою сукупністю людських образів, яка дає можливість узагальнено представити ті групи предметів і явищ або сторони навколишнього світу, які відображені в даній закономірності і найбільш наближають пізнання до віддзеркалення предметів і явищ в реальних умовах їх існування.

Наочна допомога сприяє організації людського пізнання учня.: Звичайно виділяють натуральні, образотворчі, схематичні групи наочної допомоги або об'ємні, площинні, на друкарській основі тощо.

Для виділення істотних ознак поняття “наочна допомога” необхідно виходити з мети і засобів навчання, а також з характеру віддзеркалення учнем навколишньої дійсності.

Навколишній нас матеріальний світ не засіб, а мета людського пізнання. Об'єктивно існуючий світ не наочна допомога і не наочність. Нескінченний Всесвіт з незліченною безліччю предметів, явищ існує об'єктивно, незалежно від людського пізнання, і не може бути для: учня ні наочністю, ні наочною допомогою. Тому з поняття “наочна допомога” потрібно виключити реальні предмети, явища в природних умовах свого існування і розвитку.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Аналіз результатів апробації педагогічних умов підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій
Методична робота показала, що використання проблемних ситуацій на уроках обслуговуючої праці підвищує якість знань, викликає цікавість до предмету, приводить до прояву міжособистісних відносин типу "вчитель-учень", "учень-вчитель", знімає напругу і робить атмосферу уроку психоло ...

Інтелектуальна гра „Турнір знавців інформатики”
Мета: Підвищити рівень знань учнів з інформатики; розвивати їх творчі й інтелектуальні здібності дітей, інтерес до вивчення інформатики, самостійність та наполегливість, виховувати вміння працювати у команді, почуття відповідальності. Обладнання: комп’ютери, таблички «Відповідь готова», презентація ...

Поняття дидактичної гри
Дидактична гра – "творча форма навчання, виховання і розвитку студентів, школярів і дошкільників". Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com