Принцип науковості навчання

Наукові знання - це правильне віддзеркалення дійсності, проте не всяке правильне віддзеркалення дійсності наукове знання. Наприклад, в дошкільному віці дитина правильно пізнає навколишній світ, але глибина віддзеркалення недостатня, щоб вважати знання школяра науковими.

Науковими знання стають тоді, коли в них відображаються закономірності навколишнього світу, внутрішні сутнісні властивості і взаємозв'язки предметів, явищ. Ці знання роблять вирішальний вплив на розумовий розвиток, оскільки дозволяють оволодіти сучасною наукою, технікою, виробництвом, культурою, мистецтвом.

Необхідність принципу науковості навчання полягає в тому, щоб створити правильні умови для віддзеркалення, розуміння і засвоєння учнем закономірностей в навчальному матеріалі.

Навчальний предмет завжди включає наукові знання, але між навчальними предметами і відповідними науками немає однозначного зв'язку. Логіка науки впливає на науковість навчального матеріалу, проте зміст навчального предмету формується під дією і інших чинників: віку учня, психолого-педагогічного і методичного обґрунтування, традицій тощо. Логіка наукової думки і логіка вивчення учнем навчального матеріалу не співпадають. Учень наближається до певного рівня наукового розуміння, який спеціально планується виходячи з психолого-педагогічних підстав.

Розуміння теоретичних положень - істотна ознака науковості пояснення, яка визначає характер розумової діяльності учня. Наукові знання можуть з різною глибиною відображати дійсність, не припиняючись бути науковими. Тому наукове пояснення можливо на всіх етапах навчання, в будь-якому класі.

Візьмемо два положення, з якими знайомиться молодший школяр: рослини і людина дихають повітрям; рослини і людина в процесі дихання поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. Перше положення менш глибоке відображає дійсність, чим друге. У другій думці даються додаткові ознаки, які заглиблюють розуміння процесу дихання у рослин і людини. Недостатньо глибоке пояснення може привести до порушення принципу науковості, що неприпустимо на будь-якому етапі навчання. У сучасних умовах важливо не допускають спрощеності, примітивізму, що іноді спостерігається в практиці навчання молодших школярів і виправдовується посиланнями на недостатній рівень їх розвитку.

Визначення і наукові положення в початкових класах повинні менш глибоко характеризувати поняття, але не спотворювати їх. Перш ніж вчити, потрібно представити логічну характеристику навчального матеріалу з погляду можливості більш менш глибокого розуміння теоретичних положень.

Поняття в системі одного навчального предмету і кожного з його розділів мають певну взаємозалежність. Одне із завдань принципу науковості полягає в тому, щоб з'ясувати систему теоретичних відомостей з погляду глибини віддзеркалення в них навколишньої дійсності. Глибше наукове пізнання дійсності виникає на основі менш глибокого. Первинні наукові знання виникають на основі уявлення дитини про навколишній світ, на основі його життєвого досвіду.

У педагогіці початкового навчання виникає складна проблема переходу від конкретно-образного мислення до понятійних форм пізнання. Формування понять в свідомості учня є основою вивчення теоретичного матеріалу. Всяке поняття характеризує певну сукупність предметів, явищ або їх властивостей. Для повного і глибокого засвоєння теоретичних знань важливо, щоб учень в узагальненому вигляді представляв ті сторони навколишнього світу, те різноманіття предметів, явищ, які відображені в понятті. Тенденції до такого роду уявлень підвищують науковість засвоєння навчального матеріалу, попереджають можливість механічного запам’ятовування. Чим сильніше тенденція в пізнавальній діяльності до представлення реальних предметів, явищ, властивостей, подій, тим зрозуміліше для дитини навчальний матеріал.

Актуально про педагогіку:

Технічні засоби для унаочнення навчального матеріалу
Школа володіє найрізноманітнішими засобами мовного виховання, зокрема і такими, як навчальний фільм, телебачення, звукозапис. Ці засоби навчання щоденно прищеплюють учням норми літературної мови, яка є могутнім знаряддям виховання і культурного розвитку людини. Ось тому великого значення надається ...

Освіта і розвиток інтелектуального потенціалу суспільства
Необхідно зазначити, що освіта - це сукупність матеріальних, духовних та людських ресурсів і динамічна послідовність суспільних, приватних і групових заходів з використанням цих ресурсів для розвитку кожної окремої особистості й суспільства в цілому. Таке визначення передбачає, що до системи освіти ...

Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів
Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com