Принцип науковості навчання

Наукові знання - це правильне віддзеркалення дійсності, проте не всяке правильне віддзеркалення дійсності наукове знання. Наприклад, в дошкільному віці дитина правильно пізнає навколишній світ, але глибина віддзеркалення недостатня, щоб вважати знання школяра науковими.

Науковими знання стають тоді, коли в них відображаються закономірності навколишнього світу, внутрішні сутнісні властивості і взаємозв'язки предметів, явищ. Ці знання роблять вирішальний вплив на розумовий розвиток, оскільки дозволяють оволодіти сучасною наукою, технікою, виробництвом, культурою, мистецтвом.

Необхідність принципу науковості навчання полягає в тому, щоб створити правильні умови для віддзеркалення, розуміння і засвоєння учнем закономірностей в навчальному матеріалі.

Навчальний предмет завжди включає наукові знання, але між навчальними предметами і відповідними науками немає однозначного зв'язку. Логіка науки впливає на науковість навчального матеріалу, проте зміст навчального предмету формується під дією і інших чинників: віку учня, психолого-педагогічного і методичного обґрунтування, традицій тощо. Логіка наукової думки і логіка вивчення учнем навчального матеріалу не співпадають. Учень наближається до певного рівня наукового розуміння, який спеціально планується виходячи з психолого-педагогічних підстав.

Розуміння теоретичних положень - істотна ознака науковості пояснення, яка визначає характер розумової діяльності учня. Наукові знання можуть з різною глибиною відображати дійсність, не припиняючись бути науковими. Тому наукове пояснення можливо на всіх етапах навчання, в будь-якому класі.

Візьмемо два положення, з якими знайомиться молодший школяр: рослини і людина дихають повітрям; рослини і людина в процесі дихання поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. Перше положення менш глибоке відображає дійсність, чим друге. У другій думці даються додаткові ознаки, які заглиблюють розуміння процесу дихання у рослин і людини. Недостатньо глибоке пояснення може привести до порушення принципу науковості, що неприпустимо на будь-якому етапі навчання. У сучасних умовах важливо не допускають спрощеності, примітивізму, що іноді спостерігається в практиці навчання молодших школярів і виправдовується посиланнями на недостатній рівень їх розвитку.

Визначення і наукові положення в початкових класах повинні менш глибоко характеризувати поняття, але не спотворювати їх. Перш ніж вчити, потрібно представити логічну характеристику навчального матеріалу з погляду можливості більш менш глибокого розуміння теоретичних положень.

Поняття в системі одного навчального предмету і кожного з його розділів мають певну взаємозалежність. Одне із завдань принципу науковості полягає в тому, щоб з'ясувати систему теоретичних відомостей з погляду глибини віддзеркалення в них навколишньої дійсності. Глибше наукове пізнання дійсності виникає на основі менш глибокого. Первинні наукові знання виникають на основі уявлення дитини про навколишній світ, на основі його життєвого досвіду.

У педагогіці початкового навчання виникає складна проблема переходу від конкретно-образного мислення до понятійних форм пізнання. Формування понять в свідомості учня є основою вивчення теоретичного матеріалу. Всяке поняття характеризує певну сукупність предметів, явищ або їх властивостей. Для повного і глибокого засвоєння теоретичних знань важливо, щоб учень в узагальненому вигляді представляв ті сторони навколишнього світу, те різноманіття предметів, явищ, які відображені в понятті. Тенденції до такого роду уявлень підвищують науковість засвоєння навчального матеріалу, попереджають можливість механічного запам’ятовування. Чим сильніше тенденція в пізнавальній діяльності до представлення реальних предметів, явищ, властивостей, подій, тим зрозуміліше для дитини навчальний матеріал.

Актуально про педагогіку:

Характеристика порушень писемного мовлення у молодших школярів
Порушення мовлення у дітей різноманітні за своїми проявами. Одні недоліки торкаються лише вимови, інші стосуються процесу утворення фонем і виявляються не тільки в дефектах вимови, але й в складностях звукового аналізу. Вивчення ряду праць (Б.Г.Ананьєв, К.П.Беккер, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, А.Р.Лурія, ...

Вікові особливості процесу сприймання в учнів молодшого шкільного віку
Людина живе в світі явищ і тіл природи, серед людей, з якими вона повсякденно зустрічається і спілкується. Щоб правильно орієнтуватися в навколишньому світі, люди повинні сприймати кожний окремий об’єкт (дерево, дім, річку, блискавку) і ситуацію в цілому, цілий комплекс будь-яких тіл, пов’язаних од ...

Театралізовані ігри як засіб розвитку діалогічного мовлення дітей
театралізація драматизація гра навчання Театралізовано-ігрова діяльність дає широкі можливості щодо творчих проявів дітей. За Л.С. Виготським, акторська праця є “своєрідною творчістю психофізіологічних станів” людини. Вона поєднує в собі театралізовані ігри: режисерські, ігри-драматизації та імпров ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com