Програма соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей

Статті і корисна інформація » Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра » Програма соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей

Сторінка 3

Використовуємо індивідуальна вправу «Який я батько (мати)» (див. Додаток В). Існує серія тренувальних вправ, які допомагають батькам краще усвідомити власний «образ». Так, приміром, на їхню думку, він (вона) добрий батько (мати), досить комунікабельна людина, любить своїх дітей, намагається якомога краще виховувати їх. Але контакти з ними, їх змістове наповнення й наслідки не завжди їх задовольняють, а іноді викликають і негативні почуття. Чому це відбувається? Може, якісь особливості вашого характеру, особисті риси та якості певним чином впливають на ці стосунки? Для цього батьки заповнюють відповідні картки, отримуючи відповіді на ці запитання.

Заключна частина – диспут «Авторитет та авторитарність», яка допомагає виявити, як часто батьки проявляють авторитарність до своєї дитини, до чого це призводить, що є характерним у ставлення до дітей. Як висновок чи задовольняє такий стиль батьків і дитину.

Використовуючи методи, техніки соціально-педагогічної підтримки можна стверджувати, що дитина, яка виховується в дисфункціональній родині зможе отримати повноцінний розвиток, виховання, позитивний вплив від спілкування з батьками, адже вони є найвпливовішими агентами соціалізації власної дитини. Тому безпосередньо варто починати соціально – педагогічну підтримку дисфункціональної сім’ї із співпраці з батьками, звернути їхню увагу на власні проблеми щодо виконанням функцій, навчити їх підходити до корекції виконання функцій з точки зору педагогіки та власне батьківської любові.

Таким чином, виконуючи програму соціально-педагогічної підтримки дитини молодшого шкільного віку з дисфукнкціональної сім’ї, ми здійснюємо коречуючий вплив на розуміння батьками проблем власної родини, на заперечення наявності проблем у виконанні батьківських функцій. Відбувається заміна неконструктивних форм поведінки батьків (агресії, придушення негативних бажань) на продуктивні форми взаємовідносини та ефективне спілкування, здійснення особистісного зростання батьків в процесі взаємодії зі своєю дитиною, підвищення педагогічної культури батьків задля оптимального розвитку, навчання та виховання молодшого школяра.

Отже, виконуючи дану програму з батьками молодших школярів ми претендуємо на значне поліпшення виконання дисфункціональною сім’єю виховної, терапевтичної та комунікативної функції, які як виявилося під час дослідження, порушуються в першу чергу.

1. Оперуючи аналізом наукових праць у галузі соціальної педагогіки, психології, соціології, ми дали визначення таким поняттям як «дисфункція», «дисфункціональна сім’я», охарактеризували її види та ознаки; розглянули перелік параметрів, які мають характеризувати функціональну сім’ю. Беручи за основу функціональну спроможність родини, ми виокремили наступні функції, виконання ких ми вважаємо необхідним для оптимального розвитку, навчання та виховання дитини молодшого шкільного віку. Серед них – економічна, репродуктивна, житлово-побутова, соціалізуючи, комунікативна. Особливу увагу звертали на виконання батьками виховної та терапевтичної функцій. Гарантія виконання даних функцій забезпечує подальше благополуччя родини, виключає негативний ризик стосовно виховання дитини. Коли ж у родині не виконуються ті чи інші функції, сім’я може набути статусу «дисфункціональної». Це залежить від соціального потенціалу сім’ї, активності членів сім’ї, вчасності надання соціальної підтримки.

Також ми розглядаємо проблему поширення дисфункцій у родині, адже сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає не духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сім'ї Вони негативно позначаються на формуванні особистості дитини. Діти з дисфункціональних родин мають більше підстав для отримання статусу важковиховуваних, неповнолітніх правопорушників, дітей із шкідливими залежностями. Завданням соціального педагога при роботі з дисфункціональною сім`єю – є надання конкретної, індивідуальної допомоги сім`ї, з метою раціональної організації внутрішнього та позасімейного спілкування, життєдіяльності та відпочинку, навчання раціонального розв’язання та подолання складних життєвих обставин, виховання дітей. Соціально-педагогічна підтримка забезпечує пошук і стимуляцію внутрішніїх резервів родини, які допоможуть вирішити власні проблеми.

2. Функціональна сім’я позитивно впливає на формування особистості дитини, допомагає відчути себе рівноправним членом сімейного колективу. Противагою до описаної сім’ї є дисфункціональна сім’я, хоча відсутність певної функції ще не свідчить про те, що це проблемна сім’я. Часто буває, що невиконання функцій сприймається найближчим соціальним оточенням як прояв неблагополучності, проблемності. З іншого боку, можлива і явна дисфункціональність, яка ігнорується, тому що це справа сім’ї, яка не потребує втручання різноманітних інстанцій ззовні. Дослідження було проведено у Житомирській ЗОШ № 28 серед 4 соціальних педагогів та психологів та 2 вчителів молодших класів, де діагностичним інструментарієм слугувало глибинне інтерв`ю. Розроблений опитувальник для батьків молодших класів з метою виявити якість виконання родиною своїх функцій був проведений серед 60 батьків 1, 2, 4 класів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Учбові стратегії
Одним з найважливіших напрямків розвитку здатності учня самостійно здійснювати свою навчальну діяльність з оволодіння іноземною мовою є формування у нього оптимальних особистісних стратегій вивчення мови. Вони відображають культуру учіння, особливо культуру роботи над мовою. W.Edmondson та J.House ...

Загальна характеристика системи освіти Херсонщини
Система освіти України охоплює дошкільні, шкільні, позашкільні, професійно-технічні, вищі заклади освіти, наукові, науково-методичні, методичні установи, науково-виробничі підприємства, державні та місцеві органи управління освітою, а також самоврядування в галузі освіти. Дошкільна освіта. на Херсо ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com