Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра

Статті і корисна інформація » Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра » Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра

Сторінка 1

Враховуючи актуальність даної проблеми, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу виявити вплив дисфункціональної родини на особистість молодшого школяра.

Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім’я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток особистості молодшого школяра підтвердилася. Адже виконання батьками своїх функцій стосовно дітей досить часто порушується, на основі чого сім’я може набувати статусу дисфункціональної; виховання, розвиток та навчання дітей перестає бути оптимальним, з’являються девіації, депривації. Соціальна адаптація таких дітей потребує зусиль та підвищеної уваги з боку соціальних педагогів та вчителів молодших класів.

Основна мета проведення дослідження – перевірка виконання батьками своїх функцій, визначення ознак неблагополучності та дисфункціональності серед опитаних сімей.

Завдання дослідження:

Визначити генеральну сукупність, вибірку, експериментальну базу дослідження, діагностичний інструментарій.

Дослідити якість виконання батьками своїх функцій, умови навчання та виховання дітей молодшої школи з дисфункціональної родини.

Проаналізувати й узагальнити отримані результати дослідження.

Генеральна сукупність: батьки, чиї діти є школярами молодшої школи.

Вибірка: батьки дітей, котрі навчаються в 1, 2 та 4 класі, соціальні педагоги та працівники соціально-психологічної служби школи, де проводилось дослідження, вчителі молодших класів.

Відповідно обсягу вибірки, було опитано 60 батьків молодших школярів, 4 соціальних педагога та 2 вчителі молодших класів. Нами були обрані методи глибинного інтерв‘ю для соціальних педагогів шкіл; розроблені опитувальники для батьків молодших школярів. Слід зазначити, що при проведенні дослідження враховувалася інструкція з охорони праці (див. Додаток Д).

У вивченні проблем різних категорій сімей, в даному випадку – дисфункціональної сім’ї, опитування виступає провідним методом отримання інформації, дозволяючи аналізувати інтереси, мотиви, думки, очікування респондентів, а також об’єктивні факти їх життєдіяльності.

Глибинне інтерв’ю проводилося у відповідності із завчасно сформульованими питаннями. Відповідно до теорії – подібне опитування може бути достатньо тривалим, не має чіткої структури. Найбільшого поширення воно набуло у "якісній" дослідницькій практиці при вивченні специфічного соціального досвіду індивідів, але також може застосовуватися на розвідувальній стадії більш масштабних соціальних досліджень у сфері соціальної роботи з молоддю з метою уточнення специфіки об'єкту, деяких аспектів досліджуваної проблеми.

При проведенні даного виду опитування респонденти відповіли на 8 запитань (див. Додаток А).

За результатами, які були отримані від респондентів, можна зазначити, що найпоширенішими дисфункціями у сім’ях молодших школярів соціальними педагогами були названі наступні:

Терапевтична та комунікативна функції:

недостатня увага з боку батьків до дитини;

порушення у взаємостосунках;

батьки недостатньо уваги приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною;

сім’ї, де немає порозуміння між членами родини;

сімейне неблагополуччя (дитина не отримує належної уваги, виховання, підтримки, розуміння).

Виховна функція:

необізнаність батьків у питаннях виховання;

невисокий рівень психолого-педагогічної культури батьків;

недотримання принципів погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей.

Матеріальна функція:

важке матеріальне положення родин, неналежні умови для проживання та розвитку дитини;

Інші поширені дисфункції:

соціально-неблагополучні сім’ї, де поширене пияцтво;

сім’ї, в яких переважає культ сім’ї.

На питання «Які форми роботи Ви використовуєте для соціально-педагогічної підтримки дітей із дисфункціональних родин?», члени соціально-психологічної служби школи відповіли, що для соціальної підтримки використовують наступні форми роботи: корекційна (передбачає проведення бесід з батьками із залученням психолога та соціальних працівників служби, якій підшефна школа), індивідуальна консультаційна робота з батьками та дітьми, групова та індивідуальна профілактична робота, відвідування сімей за місцем проживання, міні-лекції з проблем виховання на батьківських зборах, спільні виховні заходи за участю батьків та дітей. На запитання «Які техніки соціальної підтримки дітей з дисфункціональних родин Ви використовуєте?» респонденти називають налагодження взаємин батьків і дитини через індивідуальні бесіди, консультації. Також варто зазначити, що на питання відповіло тільки двоє респондентів, але частина їхніх відповідей є недоречними. Наприклад: «підтримка статусу дитини з дисфункціональних сімей в класному колективі, залучення до гурткової роботи, консультації щодо можливих соціальних пільг і державної підтримки для таких дітей, організація відпочинку та дозвілля дітей». Дані відповіді свідчать про низький рівень обізнаності з даного питання.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Шляхи інтенсифікації навчання діалогічного мовлення. Рольові ігри
Для того щоб навчити учнів самостійно вживати різні види ДЄ виконуються умовно-комунікативні рецептивно-продуктивні вправи на обмін репліками. Основний режим роботи: учен1 – учень2, тобто у парах. 1 – кожному з пари учнів потрібно давати можливість вживати як реактивну, так і обов’язково ініціативн ...

Психолого-педагогічна характеристика підліткового віку
Щоб орієнтуватися в даній темі, необхідно дати визначення таким основним поняттям як, реабілітація, педагогічна робота, реабілітаційно-педагогічна робота, технологія, підлітки, поведінка, девіантна поведінка, девіант, дезадаптований, підлітки девіантної поведінки. Отже, як науковий термін реабіліта ...

Зміст та завдання естетичного виховання школярів
Прекрасне – могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості кожної особистості. Уміння відчувати красу і створювати красу роблять життя людини осмисленим, багатим і яскравим. Хороші книги, музика, твори образотворчого мистецтва, які довелося прочитати, почути, побачити ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com