Характеристика дисфункціональної сім’ї

Сторінка 1

Cім`я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного, економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Сім`я завжди виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його економічні, моральні, духовні суперечності. Отже, сучасні економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в політиці, культурі – все це відбивається на життєдіяльності сучасної сімї, при цьому поглиблюється її дезорганізація.

Сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає не духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сім'ї.

З розвитком суспільства проходять зміни структури сім'ї та взаємовідносин між окремими її членами: зменшення стабільності, малодітність, послаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок тощо, що певним чином змінюють взаємини між батьками та дітьми у родинах .

Сім'я – найважливіший інститут соціалізації підростаючих поколінь. Вона є персональним середовищем життя і розвитку дітей, підлітків, юнаків, якість якої визначається переліком параметрів конкретної сім'ї, а саме:

Демографічний - структура сім'ї (велика, включаючи інших родичів, або нуклеарна, що включає лише батьків і дітей; повна або неповна; мало-або багатодітна).

Соціально-культурний - освітній рівень батьків, їх участь в житті суспільства.

Соціально-економічний - майнові характеристики і зайнятість батьків на роботі.

Техніко-гігієнічний - умови проживання, обладнаність житла, особливості способу життя.

Сучасна сім'я дуже істотно відрізняється від сім'ї минулих часів не тільки іншою економічною функцією, але і що для нас ще важливіше – корінною зміною своїх емоційно-психологічних функцій. Відносини дітей і батьків протягом останніх десятиліть змінюються, стаючи все більш емоційно-психологічними , тобто обумовленими глибиною їх прихильності один до одного, бо для все більшої кількості людей саме діти стають однією з головних цінностей життя.

Стосунки дітей і батьків стали більш проблематичними. Діти рано набувають високого статусу у сім’ї. Діти нерідко мають більш високий рівень освіти, вони мають можливість проводити більшу частину вільного часу поза сім’єю. Вони наповнюють його заняттями, прийнятими серед однолітків, і далеко не завжди дбають про схвалення їх проведення часу батьками. Авторитет батьківської влади сьогодні часто не спрацьовує – на зміну йому повинен приходити авторитет особистості батьків.

Розглянемо соціалізуючи функції родини:

По-перше, сім’я забезпечує фізичний і емоційний розвиток людини. У дитинстві і в ранньому дитинстві сім’я відіграє визначальну роль, яка не може бути компенсована іншими інститутами соціалізації. У дитячому, молодшому шкільному та підлітковому віках її вплив залишається провідним, але перестає бути єдиним. Потім роль цієї функції зменшується.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Сутність та структура фразеологізмів
Фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги. „У лексем домінанта, як правило, належить до нейтрального стилю, а у фразео-логізмів вона звичайно виходить за межі нейтрального стилю й тяжіє до стилістично забарвлен ...

Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору
Оскільки підготовка майбутнього керівника хору розглядається нами з позицій певних професійних знань та умінь “ і не може бути суто власною метою, а є певним процесом, що розростається, тісно пов’язаним з ідеєю просвітлення, тяжіння до світу, втіленої у образі освіти як переходу з темної печери на ...

Методика підготовки майбутнього керівника хору
Запропонована нами практична модель підготовки базується на гіпотезі, що диригентсько-хорова підготовка студентів набуває ефективності, якщо її зміст ґрунтується на теоретичних та методичних засадах комплексної єдності складових компонентів, що відображають специфіку і провідні напрямки професійної ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com