Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 8

Утвердження радянської влади.

Розповідь з використанням наочності

У квітні – травні 1920 р. наш край знову опинився у вирі війни у зв’язку з наступом об’єднаних польсько-українських військ на Київ. 1 травня 1920 р. до Кам’янця-Подільського прибув Симон Петлюра. Проте контрнаступ Червоної армії, яка у липні захопила Летичів, Проскурів і Кам’янець-Подільський змусив польські і українські війська відступати за Збруч і на території краю було відновлено радянську владу.

12 жовтня 1920 р. в Ризі було підписано між РСФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею, з іншого угоду про перемир’я. За його умовами воєнні дії могли тривати ще 6 днів і війська протиборчих сторін будуть тимчасово займати територію, на якій вони залишаться в день закінчення терміну війни. Скориставшись цим пунктом, польське командування взяло під свій контроль значну частину Поділля і Волині (Кам’янецький, Проскурівський, Ушицький, Летичівський, частина Могилівського, Віницького та Лвтинського повітів). Окрім польських військ, оборону в цьому регіоні зайняли українські війська, а також російські козачі частини, що номінально підпорядковувались генералу Петру Врангелю. Їм протистояла радянська армія, яка 10 листопада розпочала наступ на півночі та на півдні Подільського плацдарму.

Під ударами більшовицьких військ об’єднані польсько-українські війська 16 листопада залишили Кам’янець-Подільський зі значними запасами матеріальних цінностей. Єдиним центром опору став Проскурів, який обороняли найбільш боєздатні частини Симона Петлюри. Після запеклої битви за місто в ніч з 19 на 20 листопада радянські війська увійшли у Проскурів, а рештки українських, російських і польських частин розпочали евакуацію через річку Збруч.

Антибільшовицький повстанський рух.

Образна розповідь

Навіть після того, як в листопаді 1920 р. як наш край покинули останні загони української, польської та білої армій, більшовикам було далеко до повного контролю над подільським селом. Велика кількість селянства, особливо заможного, залишалась запеклим ворогом комунізму, впроваджувала вперту, хоча не узгоджену партизанську війну з більшовиками. На поділлі і Південно-Східній Волині діяли загони Шепеля, Гальчевського, Палія, Погиби, Хмари, Орлика, Байди та інших. Особливою активністю відзначався загін Якова Гальчевського (Орла), що здійснював сміливі напади на радянські й партійні органи, продзагони, військові частини.

1 травня 1922 р. в лісі біля села Майдан-Вербецький на Летичівщині був скликаний переший з’їзд командирів партизанських загонів Подільської губернії. Тут було створено губернський штаб партизанського руху на чолі з Гальчевським. Більшовицьке керівництво для придушення селян зосередило на Поділлі значні військові сили – 6-ту армію. На початку 1921 р. на Поділля і Південно-Східну Волинь передислоковано корпус червоного козацтва під командуванням Віталія Примакова.

В такій ситуації 5 серпня 1922 р. поблизу села Майдан-Голенищивський на Летичивщині відбувся другий з’їзд командирів партизанських загонів, на якому було розроблено нову тактику боротьби з комуністичним режимом: створення невеликих мобільних і постійно рейдуючих партизанських груп. Наказом Головного отамана Збройних сил УНР Симона Петлюри від 20 серпня 1922 р. Якова Гальчевського було призначено командувачем повстанськими силами Правобережної України.

Радянська влада широко розгорнула шалений терор проти повсталих селян. Упродовж 1922 – 1923 рр. було вбито 237 повстанців, полонено 214, прийшли з повинною 580 чоловік. У сутичці з чекістами були важко поранені отамани Орлик, Хмара, Конопляний. Біля села Зіньків зазнала поразки група Голюка, села Белічин – Байди. Дивом вдалось врятуватися з пастки чекістів Гальчевському.

Проте в умовах непу стомлене багаторічною боротьбою, залякане нещадним терором подільське селянство припинило збройну боротьбу проти радянського режиму.

III. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Аналітична бесіда

З’ясуйте своєрідність ситуації на Поділлі у 1917 році.

Охарактеризуйте «кам’янецьку добу» в історії нашого краю.

Складіть хронологічну таблицю зміни влади на поділлі у 1918 – 1920 рр.

Які, на вашу думку, причини антибільшовицького повстанського руху на Поділлі у 1921 – 1922 рр.

IV. Підведення підсумків уроку.

Завдяки демократизації українського суспільства стало можливим вивчення матеріалів тих подій, які довгий час були так званими «білими плямами».

І перед нами відкрилась можливість вкласти свій внесок у вивчення історії рідної Батьківщини та свого краю.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Види драматизації
В іграх-драматизація дитина, виконуючи роль як «артиста», самостійно створює образ за допомогою комплексу засобів вербальної і невербальної виразності. Видами драматизації є: ігри-імітації образів тварин, людей, літературних персонажів; рольові діалоги на основі тексту; інсценування творів; постано ...

Методика пояснювального читання
Послідовники традиційної методики пояснювального читання вважали також, що воно збагачує і розвиває усне мовлення учня, впливає на його письмове мовлення. Я. Чепіга підкреслював, що у процесі неперервного коментування прочитаного учень не встигає встановлювати асоціативні зв’язки із вже відомим, а ...

Методична класифікація фонем англійської мови
Усі звуки ІМ умовно розділяють на три групи. До першої відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної мови за акустичними особливостями та артикуляцією. Формування навичок вимови таких звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com