Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 7

Нова влада навела порядок, призупинила погроми і безчинства. Одночасно, повернення поміщиків у села і власників на заводи та фабрики спричинило найгостріші конфлікти, які придушувались військовою силою, в тому числі окупаційними військами. Тисячі подільських сіл та містечок залишились без продовольства та насіння. Все це спряло виникненню на Поділлі масового повстанського руху селян і страйків робітників. У результаті гетьманська влада в краї швидко припинила існування. На місцях відновлювалась діяльність до гетьманських органів влади УНР. 19 листопада 1918 р. Директорія призначила Подільським губернським комісаром Григорія Степуру.

Робота з документом

Прочитайте «Наказ подільського губернського старости Кисельова про повернення я поміщикам майна з маєтків від 27 липня 1918 р.» і визначте про які процеси в економічній політиці держави свідчили такі заходи?

Наш край в часи «отаманівщини».

Образна розповідь

Після падіння гетьманату на теренах краю запанував цілковитий хаос. З’явилися сотні отаманів з їхніми партизанськими загонами, пройнятими некозацьким анархізмом. Влада УНР намагалася припинити анархічні дії населення, проте за браком збройних сил їм це не вдалося.

У цій ситуації активізувалися комуністичні про радянські сили. 15 лютого 1919 р. Подільський губком КП(б)У, виконуючи вказівки більшовицького уряду в Москві, підняв збройне повстання в Проскурові проти Директорії. Під ранок повсталими було захоплено центр міста, заарештовано представників влади, але несподівано вірні Директорії війська розпочали наступ і придушили виступ. Ревком, усвідомлюючи поразку, покинув місто.

Поразка повстання спричинила жахливий єврейський погром під керівництвом отамана Семесенка, в результаті якого загинуло від 600 до 1000 осіб. Хоча повстання було придушено, проте більшовицьким підпільним організаціям при підтримці частин Червоної армії вдалося 5 – 6 квітня 1919 р. встановити радянську владу у Проскурові, а 16 квітня – У Кам’янці-Подільському. У краї розпочинається створення радгоспів, комун, продзагонів. Проте 31 травня військам Директорії вдалось прорвати фронт на Проскурівському напрямку. На початку червня розпочалась Проскурівсько-Старокостянтинівська операція – одна з найбільших за весь час боїв в Україні у першій половині 1919 р.

Таким чином, з кінця 1918 до середини 1919 рр. перебіг подій в Україні свідчив про нестабільність ситуації, яку Володимир Винниченко охрестив як «отаманівщина».

«Кам’янецька доба» української революції.

Розповідь з використанням наочності

Термін «кам’янецька доба» належить діячеві Української революції, історику Ісааку Мазепі. Ним він виділяє червень – листопад 1919 р., час, коли Кам’янець-Подільський був центром політичного життя України.

На початку червня розпочинався наступ військ УНР проти більшовицьких сил на Поділлі. Цьому сприяли дії армії Денікіна, яка своїм лівим флангом вторглась на Україну і відволікла на себе значні сили Червоної армії. 5 червня армія УНР взяла Кам’янець-Подільський, а 10 червня сюди прибув голова Директорії УНР Симон Петлюра. Упродовж червня вся територія західної частини краю перейшла під контроль українських військ. У перші дні липня частини УНР оволоділи залізничною станцією Жмеринка, що відкривало шлях на Вінницю, а відтак і на Київ.

Але в цей час з Києва прибули значні підкріплення радянських частин, внаслідок чого більшовики захопили Гнівань, Жмеринку, Летичів, Проскурів і взяли під свій контроль залізницю Київ – Одеса. Над військами Директорії, що скупчились у Кам’янець-Подільському і Ушицькому повітах, нависла загроза розгрому. Але 16 липня 1919 р. 45-тисячна Галицька армія, що відступала під натиском польських військ, за наказом Є. Петрушевича почала переправу через Збруч, щоб об’єднатись з армією Директорії. В той же день уряд ЗУНР на чолі з Петрушевичем переїхав до Кам’янеця-Подільського.

У другій половині липня об’єднані армії Директорії (Наддніпрянська Галицька) розпочали наступ проти радянських військ. 28 липня частини УНР захопили Проскурів і Могилів-Подільський, 9 серпня – Жмеринку, а згодом Вінницю і Київ. Проте 31 серпня українські війська здали Київ денікінцям, і з цього часу наш край стає ареною запеклої боротьби між денікінською, петлюрівської і Червоною арміями. Східні райони Поділля і Південно-Східної Волині до жовтня 1919 р. були окуповані денікінцями.

Західні повіти були в руках Директорії і польських військ так як 1 жовтня Симон Петлюра підписав перемир’я з Юзефом Пілсудським. 16 листопада польські війська зайняли резиденцію уряду УНР – Кам’янець-Подільський. Після здачі міста Симон Петлюра разом з військом вирушив на Шепетівку, а після приїзду до Старокостянтинова було вирішено продовжувати відступ до Бердичева. Наприкінці листопада 1919 р. для залишків українського війська склалось практично безвихідне становище: зі сходу тиснули більшовики, з півдня – денікінці, із заходу – поляки. У містечку Любар деморалізоване українське військо зазнало нищівного розгрому, поставивши останню крапку в історії «кам’янецької доби» Директорії.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було проаналізувати педагогічний досвід з проблеми, що вивчається. З цією метою ми проаналізували чинну навчальну програму для середньої загальноосвітньої школи для 2-4 класів з читання та української мови на предмет зорієнтованості на формування в учнів початков ...

Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернутий для вивчення вибраної теми
Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання. Як учбово-виробничі бази можуть виступати: учбово-виробничі майстерні; учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві; учбові полігони; учбові господарства і ін. Найпоширені ...

Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі
Дослідження проводилося в спеціалізованій школі № 77 Комінтернівського району міста Харкова, в 2 – В класі. Вік дітей: 8 - 9 років; усього дівчинок - 14, хлопчиків - 12. Специфіка школи: з поглибленим вивчанням предметів ХЕЦ (художньо-естетичний цикл) та англійської мови. У початкових класах виклад ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com