Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 7

Нова влада навела порядок, призупинила погроми і безчинства. Одночасно, повернення поміщиків у села і власників на заводи та фабрики спричинило найгостріші конфлікти, які придушувались військовою силою, в тому числі окупаційними військами. Тисячі подільських сіл та містечок залишились без продовольства та насіння. Все це спряло виникненню на Поділлі масового повстанського руху селян і страйків робітників. У результаті гетьманська влада в краї швидко припинила існування. На місцях відновлювалась діяльність до гетьманських органів влади УНР. 19 листопада 1918 р. Директорія призначила Подільським губернським комісаром Григорія Степуру.

Робота з документом

Прочитайте «Наказ подільського губернського старости Кисельова про повернення я поміщикам майна з маєтків від 27 липня 1918 р.» і визначте про які процеси в економічній політиці держави свідчили такі заходи?

Наш край в часи «отаманівщини».

Образна розповідь

Після падіння гетьманату на теренах краю запанував цілковитий хаос. З’явилися сотні отаманів з їхніми партизанськими загонами, пройнятими некозацьким анархізмом. Влада УНР намагалася припинити анархічні дії населення, проте за браком збройних сил їм це не вдалося.

У цій ситуації активізувалися комуністичні про радянські сили. 15 лютого 1919 р. Подільський губком КП(б)У, виконуючи вказівки більшовицького уряду в Москві, підняв збройне повстання в Проскурові проти Директорії. Під ранок повсталими було захоплено центр міста, заарештовано представників влади, але несподівано вірні Директорії війська розпочали наступ і придушили виступ. Ревком, усвідомлюючи поразку, покинув місто.

Поразка повстання спричинила жахливий єврейський погром під керівництвом отамана Семесенка, в результаті якого загинуло від 600 до 1000 осіб. Хоча повстання було придушено, проте більшовицьким підпільним організаціям при підтримці частин Червоної армії вдалося 5 – 6 квітня 1919 р. встановити радянську владу у Проскурові, а 16 квітня – У Кам’янці-Подільському. У краї розпочинається створення радгоспів, комун, продзагонів. Проте 31 травня військам Директорії вдалось прорвати фронт на Проскурівському напрямку. На початку червня розпочалась Проскурівсько-Старокостянтинівська операція – одна з найбільших за весь час боїв в Україні у першій половині 1919 р.

Таким чином, з кінця 1918 до середини 1919 рр. перебіг подій в Україні свідчив про нестабільність ситуації, яку Володимир Винниченко охрестив як «отаманівщина».

«Кам’янецька доба» української революції.

Розповідь з використанням наочності

Термін «кам’янецька доба» належить діячеві Української революції, історику Ісааку Мазепі. Ним він виділяє червень – листопад 1919 р., час, коли Кам’янець-Подільський був центром політичного життя України.

На початку червня розпочинався наступ військ УНР проти більшовицьких сил на Поділлі. Цьому сприяли дії армії Денікіна, яка своїм лівим флангом вторглась на Україну і відволікла на себе значні сили Червоної армії. 5 червня армія УНР взяла Кам’янець-Подільський, а 10 червня сюди прибув голова Директорії УНР Симон Петлюра. Упродовж червня вся територія західної частини краю перейшла під контроль українських військ. У перші дні липня частини УНР оволоділи залізничною станцією Жмеринка, що відкривало шлях на Вінницю, а відтак і на Київ.

Але в цей час з Києва прибули значні підкріплення радянських частин, внаслідок чого більшовики захопили Гнівань, Жмеринку, Летичів, Проскурів і взяли під свій контроль залізницю Київ – Одеса. Над військами Директорії, що скупчились у Кам’янець-Подільському і Ушицькому повітах, нависла загроза розгрому. Але 16 липня 1919 р. 45-тисячна Галицька армія, що відступала під натиском польських військ, за наказом Є. Петрушевича почала переправу через Збруч, щоб об’єднатись з армією Директорії. В той же день уряд ЗУНР на чолі з Петрушевичем переїхав до Кам’янеця-Подільського.

У другій половині липня об’єднані армії Директорії (Наддніпрянська Галицька) розпочали наступ проти радянських військ. 28 липня частини УНР захопили Проскурів і Могилів-Подільський, 9 серпня – Жмеринку, а згодом Вінницю і Київ. Проте 31 серпня українські війська здали Київ денікінцям, і з цього часу наш край стає ареною запеклої боротьби між денікінською, петлюрівської і Червоною арміями. Східні райони Поділля і Південно-Східної Волині до жовтня 1919 р. були окуповані денікінцями.

Західні повіти були в руках Директорії і польських військ так як 1 жовтня Симон Петлюра підписав перемир’я з Юзефом Пілсудським. 16 листопада польські війська зайняли резиденцію уряду УНР – Кам’янець-Подільський. Після здачі міста Симон Петлюра разом з військом вирушив на Шепетівку, а після приїзду до Старокостянтинова було вирішено продовжувати відступ до Бердичева. Наприкінці листопада 1919 р. для залишків українського війська склалось практично безвихідне становище: зі сходу тиснули більшовики, з півдня – денікінці, із заходу – поляки. У містечку Любар деморалізоване українське військо зазнало нищівного розгрому, поставивши останню крапку в історії «кам’янецької доби» Директорії.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Функції процесу навчання
Навчальний процес як складова частина загального процесу виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання цього завдання реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної. Освітня функція Покликана забезпечити засвоєн ...

Будова і дія металевого манометра
Обладнання: 1. Демонстраційний металевий манометр. 2. Насос Комовського або Шінца. 3. Технічні манометри. Головучтехпром випускав для шкіл демонстраційний металевий манометр (рис. 2.19), будова якого майже не відрізняється від будови технічних манометрів відповідного типу (в манометрі Головучтехпро ...

Процеси пам‘яті та їх характеристика
Розглядаючи дане питання, доречно буде зауважити те, що загалом уся пам‘ять являє собою єдиний безперервний складний процес. Адже неможливо собі уявити такий стан свідомості, котрий зовсім не пов‘язується з пам‘яттю. Протікання даних процесів демонструється, перш за все, діяльністю особистості та ї ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com