Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 7

Нова влада навела порядок, призупинила погроми і безчинства. Одночасно, повернення поміщиків у села і власників на заводи та фабрики спричинило найгостріші конфлікти, які придушувались військовою силою, в тому числі окупаційними військами. Тисячі подільських сіл та містечок залишились без продовольства та насіння. Все це спряло виникненню на Поділлі масового повстанського руху селян і страйків робітників. У результаті гетьманська влада в краї швидко припинила існування. На місцях відновлювалась діяльність до гетьманських органів влади УНР. 19 листопада 1918 р. Директорія призначила Подільським губернським комісаром Григорія Степуру.

Робота з документом

Прочитайте «Наказ подільського губернського старости Кисельова про повернення я поміщикам майна з маєтків від 27 липня 1918 р.» і визначте про які процеси в економічній політиці держави свідчили такі заходи?

Наш край в часи «отаманівщини».

Образна розповідь

Після падіння гетьманату на теренах краю запанував цілковитий хаос. З’явилися сотні отаманів з їхніми партизанськими загонами, пройнятими некозацьким анархізмом. Влада УНР намагалася припинити анархічні дії населення, проте за браком збройних сил їм це не вдалося.

У цій ситуації активізувалися комуністичні про радянські сили. 15 лютого 1919 р. Подільський губком КП(б)У, виконуючи вказівки більшовицького уряду в Москві, підняв збройне повстання в Проскурові проти Директорії. Під ранок повсталими було захоплено центр міста, заарештовано представників влади, але несподівано вірні Директорії війська розпочали наступ і придушили виступ. Ревком, усвідомлюючи поразку, покинув місто.

Поразка повстання спричинила жахливий єврейський погром під керівництвом отамана Семесенка, в результаті якого загинуло від 600 до 1000 осіб. Хоча повстання було придушено, проте більшовицьким підпільним організаціям при підтримці частин Червоної армії вдалося 5 – 6 квітня 1919 р. встановити радянську владу у Проскурові, а 16 квітня – У Кам’янці-Подільському. У краї розпочинається створення радгоспів, комун, продзагонів. Проте 31 травня військам Директорії вдалось прорвати фронт на Проскурівському напрямку. На початку червня розпочалась Проскурівсько-Старокостянтинівська операція – одна з найбільших за весь час боїв в Україні у першій половині 1919 р.

Таким чином, з кінця 1918 до середини 1919 рр. перебіг подій в Україні свідчив про нестабільність ситуації, яку Володимир Винниченко охрестив як «отаманівщина».

«Кам’янецька доба» української революції.

Розповідь з використанням наочності

Термін «кам’янецька доба» належить діячеві Української революції, історику Ісааку Мазепі. Ним він виділяє червень – листопад 1919 р., час, коли Кам’янець-Подільський був центром політичного життя України.

На початку червня розпочинався наступ військ УНР проти більшовицьких сил на Поділлі. Цьому сприяли дії армії Денікіна, яка своїм лівим флангом вторглась на Україну і відволікла на себе значні сили Червоної армії. 5 червня армія УНР взяла Кам’янець-Подільський, а 10 червня сюди прибув голова Директорії УНР Симон Петлюра. Упродовж червня вся територія західної частини краю перейшла під контроль українських військ. У перші дні липня частини УНР оволоділи залізничною станцією Жмеринка, що відкривало шлях на Вінницю, а відтак і на Київ.

Але в цей час з Києва прибули значні підкріплення радянських частин, внаслідок чого більшовики захопили Гнівань, Жмеринку, Летичів, Проскурів і взяли під свій контроль залізницю Київ – Одеса. Над військами Директорії, що скупчились у Кам’янець-Подільському і Ушицькому повітах, нависла загроза розгрому. Але 16 липня 1919 р. 45-тисячна Галицька армія, що відступала під натиском польських військ, за наказом Є. Петрушевича почала переправу через Збруч, щоб об’єднатись з армією Директорії. В той же день уряд ЗУНР на чолі з Петрушевичем переїхав до Кам’янеця-Подільського.

У другій половині липня об’єднані армії Директорії (Наддніпрянська Галицька) розпочали наступ проти радянських військ. 28 липня частини УНР захопили Проскурів і Могилів-Подільський, 9 серпня – Жмеринку, а згодом Вінницю і Київ. Проте 31 серпня українські війська здали Київ денікінцям, і з цього часу наш край стає ареною запеклої боротьби між денікінською, петлюрівської і Червоною арміями. Східні райони Поділля і Південно-Східної Волині до жовтня 1919 р. були окуповані денікінцями.

Західні повіти були в руках Директорії і польських військ так як 1 жовтня Симон Петлюра підписав перемир’я з Юзефом Пілсудським. 16 листопада польські війська зайняли резиденцію уряду УНР – Кам’янець-Подільський. Після здачі міста Симон Петлюра разом з військом вирушив на Шепетівку, а після приїзду до Старокостянтинова було вирішено продовжувати відступ до Бердичева. Наприкінці листопада 1919 р. для залишків українського війська склалось практично безвихідне становище: зі сходу тиснули більшовики, з півдня – денікінці, із заходу – поляки. У містечку Любар деморалізоване українське військо зазнало нищівного розгрому, поставивши останню крапку в історії «кам’янецької доби» Директорії.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації. Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, тех ...

Елементи народознавства при викладанні теми „Різноманітність та охорона покритонасінних”
Урок-подорож «сторінками червоної книги» Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання. Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесен ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com