Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 6

Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів; екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства, аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту; тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.

Практика застосування краєзнавчого матеріалу шляхом методичної розробки уроку з історії Подільського караю (додатки 1 і 2) свідчить про дієвість системи методичної роботи з історичного краєзнавства, а також про значний дидактичний і виховний потенціал краєзнавчого матеріалу.

Тема: Наш край у 1917 – 1922 рр.

Мета: Ознайомити учнів з подіями національно-визвольної боротьби на Поділлі і Південно-Східній Волині у 1917 – 1922 рр., їх місцем та значенням в загальноукраїнському визвольному русі; закріпити вміння учнів локалізувати події в просторі, навички роботи з картою та історичним джерелом, самостійної дослідницької роботи учнів; виховувати в учнів любов до рідного краю та повагу до його історичного минулого.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: семінарське заняття

Навчально-методичне забезпечення уроку:

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми розглянемо життя нашого краю під час національно-визвольної та громадянської війн на території України. Пригадайте, які події відбувались на українських землях в 1917 – 1922 рр.? Де знаходився епіцентр тих подій? Як вони могли вплинути на політичне та соціально-економічне життя Поділля?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поділля і Південно-Східна Волинь та Центральна Рада.

Розповідь з використанням наочності

27 лютого 1917 року в Петроград відбулась демократична революція. У Києві утворюється Центральна Рада. Але ні Тимчасовому уряду в Петрограді, ні Центральній Раді в Києві не вдалось зосередити у своїх руках реальної влади на Поділлі. Найбільш реальними претендентами на місцеву владу весною 1917 р. виявились громадські виконавчі комітети Тимчасового уряду та ради. До того ж поблизу Подільських земель проходила лінія фронту і наш край був заводнений військами. В такій ситуації цивільна влада була обмежена військовою, але й остання часто втрачала контроль над частинами, які швидко анархізувалися і підштовхували місцевих селян грабувати поміщицькі маєтки і підприємницькі заводи.

На Південно-Східній Волині в березні 1917 р. виникла Волинська українська рада, яка у своїй діяльності підтримувала Центральну Раду і намагалась діяти в руслі української державницької ідеї. У серпні 1917 р. у настроях населення краю наступає перелом. Селянство, не дочекавшись вирішення земельного питання, перестає підтримувати Центральну Раду. Після більшовицького перевороту в Петрограді в ніч на 29 жовтня відбулось збройне повстання у Вінниці, що призвело до встановлення радянської влади. 28 жовтня на засіданні Летичівської ради робітничих і солдатських депутатів було прийнято резолюцію, в якій висловлено повну підтримку більшовикам.

1 листопада на об’єднаному засіданні Кам’янець-Подільської ради робітничих і солдатських депутатів разом з представниками революційних комітетів було вирішено розпустити органи Тимчасового уряду і Центральної Ради та встановити в місті комуністичний режим. До кінця січня 1918 р. більшовикам вдалось проголосити радянську раду на всій території краю.

Робота з документом

Прочитайте «Заяву хорунжого Щербатюка подільському губернському комісару про терористичний режим, встановлений австро-німецькими окупантами в Летичівському повіті від 22 квітня 1918 р.». Про яку ситуацію в політичному житті краю може свідчити цей документ?

Гетьманський режим у краї.

Розповідь з використанням наочності

Радянська влада проіснувала менше місяця. У лютому 1918 р., виконуючи умови Берестейської угоди в справі військової допомоги УНР у боротьбі з більшовиками, в Україну вступили війська австро-німецького блоку. Криза державно-владних відносин і складна соціально-політична ситуація в УНР призвели до ліквідації 29 квітня 1918 р. Центральної Ради і встановлення влади гетьмана Павла Скоропадського. 19 травня 1918 р. губернським старостою Поділля було призначено поміщика Сергія Кисельова, завдяки зусиллям якого було створено досить міцний адміністративний апарат.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості молодших школярів
Вступ до школи знаменує собою початок нового вікового періоду в життя дитини - початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає учбова діяльність. До 6 - 7 років підвищується рухливість нервових процесів, наголошується більше, ніж у дошкільників, рівновага процесів збудження і галь ...

Методична класифікація фонем англійської мови
Усі звуки ІМ умовно розділяють на три групи. До першої відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної мови за акустичними особливостями та артикуляцією. Формування навичок вимови таких звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іно ...

Технології комп’ютерного моделювання як різновид НІТ
Оскільки нові інформаційні технології навчання (НІТН) включають універсальні засоби опрацювання інформації, то відкриваються перспективи широкої диференціації навчання, розкриття творчого потенціалу, пізнавальних здібностей кожного окремого учасника навчального процесу. За рахунок наявності в склад ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com