Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 6

Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів; екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства, аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту; тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.

Практика застосування краєзнавчого матеріалу шляхом методичної розробки уроку з історії Подільського караю (додатки 1 і 2) свідчить про дієвість системи методичної роботи з історичного краєзнавства, а також про значний дидактичний і виховний потенціал краєзнавчого матеріалу.

Тема: Наш край у 1917 – 1922 рр.

Мета: Ознайомити учнів з подіями національно-визвольної боротьби на Поділлі і Південно-Східній Волині у 1917 – 1922 рр., їх місцем та значенням в загальноукраїнському визвольному русі; закріпити вміння учнів локалізувати події в просторі, навички роботи з картою та історичним джерелом, самостійної дослідницької роботи учнів; виховувати в учнів любов до рідного краю та повагу до його історичного минулого.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: семінарське заняття

Навчально-методичне забезпечення уроку:

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми розглянемо життя нашого краю під час національно-визвольної та громадянської війн на території України. Пригадайте, які події відбувались на українських землях в 1917 – 1922 рр.? Де знаходився епіцентр тих подій? Як вони могли вплинути на політичне та соціально-економічне життя Поділля?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поділля і Південно-Східна Волинь та Центральна Рада.

Розповідь з використанням наочності

27 лютого 1917 року в Петроград відбулась демократична революція. У Києві утворюється Центральна Рада. Але ні Тимчасовому уряду в Петрограді, ні Центральній Раді в Києві не вдалось зосередити у своїх руках реальної влади на Поділлі. Найбільш реальними претендентами на місцеву владу весною 1917 р. виявились громадські виконавчі комітети Тимчасового уряду та ради. До того ж поблизу Подільських земель проходила лінія фронту і наш край був заводнений військами. В такій ситуації цивільна влада була обмежена військовою, але й остання часто втрачала контроль над частинами, які швидко анархізувалися і підштовхували місцевих селян грабувати поміщицькі маєтки і підприємницькі заводи.

На Південно-Східній Волині в березні 1917 р. виникла Волинська українська рада, яка у своїй діяльності підтримувала Центральну Раду і намагалась діяти в руслі української державницької ідеї. У серпні 1917 р. у настроях населення краю наступає перелом. Селянство, не дочекавшись вирішення земельного питання, перестає підтримувати Центральну Раду. Після більшовицького перевороту в Петрограді в ніч на 29 жовтня відбулось збройне повстання у Вінниці, що призвело до встановлення радянської влади. 28 жовтня на засіданні Летичівської ради робітничих і солдатських депутатів було прийнято резолюцію, в якій висловлено повну підтримку більшовикам.

1 листопада на об’єднаному засіданні Кам’янець-Подільської ради робітничих і солдатських депутатів разом з представниками революційних комітетів було вирішено розпустити органи Тимчасового уряду і Центральної Ради та встановити в місті комуністичний режим. До кінця січня 1918 р. більшовикам вдалось проголосити радянську раду на всій території краю.

Робота з документом

Прочитайте «Заяву хорунжого Щербатюка подільському губернському комісару про терористичний режим, встановлений австро-німецькими окупантами в Летичівському повіті від 22 квітня 1918 р.». Про яку ситуацію в політичному житті краю може свідчити цей документ?

Гетьманський режим у краї.

Розповідь з використанням наочності

Радянська влада проіснувала менше місяця. У лютому 1918 р., виконуючи умови Берестейської угоди в справі військової допомоги УНР у боротьбі з більшовиками, в Україну вступили війська австро-німецького блоку. Криза державно-владних відносин і складна соціально-політична ситуація в УНР призвели до ліквідації 29 квітня 1918 р. Центральної Ради і встановлення влади гетьмана Павла Скоропадського. 19 травня 1918 р. губернським старостою Поділля було призначено поміщика Сергія Кисельова, завдяки зусиллям якого було створено досить міцний адміністративний апарат.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Система вправ для навчання аудіювання
Під системою вправ розуміють організацію взаємопов’язаних дій розташованих в порядку зростання мовленнєвих труднощів, з урахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь і навичок в різних видах мовленнєвої діяльності . Послідовність формування вмінь і навичок сприйняття мови на слух реалізує ...

Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
Вкажемо на деяку специфіку трактування у нашому підході таких традиційних дидактичних категорій, як зміст навчання та зміст освіти. Змістом навчання традиційно вважаються продукти соціального досвіду, представлені у знаковій формі навчальної інформації, все те, що подається для сприймання та засвоє ...

Форми, методи, засоби соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків
Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб’єктів, які реалізують профілактичні програми, та пі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com