Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 4

Важливою ділянкою краєзнавчої роботи в школі є факультативні заняття. Досвід підтверджує, що вони хоча й належать до категорії навчальних, однак в основному передбачають широку позакласну і позашкільну діяльність. Головними особливостями факультативів є: поглиблене теоретичне вивчення матеріалу, різноманітність форм і методів роботи. В їх основі лежить добровільний та глибокий інтерес учнів до краєзнавства, а також самостійна діяльність. Краєзнавчі факультативи організовують тих школярів, які прагнуть самостійно отримати знання про рідний край, поглиблено вивчають документальні матеріали місцевих архівів, музеїв, наукову краєзнавчу літературу, беруть участь в експедиціях.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що за змістом факультативні курси поділяються на ті, які повністю ґрунтуються на краєзнавчому матеріалі, та на загально-історичні, з використанням місцевого матеріалу. Перші дають учням можливість отримати систематичні знання з історії рідного краю, в других – краєзнавчий матеріал включається тільки на основі логічних зв`язків. Вибір факультативу з історії краю обумовлюється підготовкою вчителя до його проведення, інтересом учнів до вивчення свого краю, наявністю навчальної бази. Дослідницька спрямованість у роботі факультативу з історії краю є необхідною умовою його успішної діяльності. Тому в роботі краєзнавчого факультативу особлива увага приділяється самостійній дослідницькій діяльності його слухачів. Факультативні заняття вимагають диференційованого підходу до учнів, врахування їхніх інтересів, умінь і пізнавальних можливостей.

У контексті сучасної соціокультурної ситуації пріоритетними стали історія та інші суспільствознавчі дисципліни, покликані допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами нашої держави. Сьогодні, коли краєзнавство високо цінується і підтримується державою, оскільки складає духовне підґрунтя державотворчих процесів у незалежній Україні, сприяє національно-культурному відродженню, формуванню національного світогляду й патріотизму, його організація в школі вкрай важлива. Необхідність викладання історичного краєзнавства витікає з нормативних вимог до організації освітньо-виховного процесу, безперервної історичної освіти в Україні.

На державному рівні вироблено низку системних заходів щодо розвитку історичного краєзнавства: видано Указ Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні»; затверджено «Програму розвитку краєзнавства на період до 2010 року», спрямовану на його виконання. Відповідні міністерства, зокрема Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Міністерство культури та туризму та інші органи влади здійснюють реалізацію ряду заходів відповідно до забезпечення виконання «Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року». Зокрема, Міністерством освіти і науки України, молоді та спорту і Академією педагогічних наук проводиться робота з розробки основ науково-методичного забезпечення викладання краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладів, розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства у школах, що включають в себе різноманітні форми і методи навчання.

Значну роботу з вивчення і пропагування історії рідного краю виконують краєзнавчі та історичні музеї, що здійснюють активну виставкову діяльність, представляючи численні пам’ятки з історії даного краю та проводять археологічні експедиційно-пошукові роботи по території даного регіону; шкільні бібліотеки, що представляють значну кількість краєзнавчої літератури; громадські організації, зокрема Національна спілка краєзнавців України, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Український фонд культури та інші.

За програмами загальноосвітніх шкіл з історії України періоду незалежності відводяться окремі уроки для вивчення історії рідного краю за хронологічними періодами. Водночас у різних регіонах України в навчальний процес впроваджувались додаткові курси історичного краєзнавства. Виходячи з методологічних засад сучасної історичної освіти, історія краю визначена як структурний компонент програм з вітчизняної історії, як додаток до нормативного курсу історії України та як окремий навчальний курс, що входить до варіативної частини навчальних планів загальноосвітніх закладів різних регіонів України.

Теоретичні міркування та досвід краєзнавчої роботи свідчать про великі і різнобічні функціональні можливості краєзнавства, що умовно можна розділити на дидактичні і виховні. Дидактичні функції краєзнавства полягають у збагаченні професійними знаннями і практичними навичками, зверненні до найрізноманітніших допоміжних дисциплін, баченні загальної історії через призму місцевих подій, поєднанні теорії і практики, заохоченні до самостійної дослідницької роботи, розширенні і поглибленні світогляду, розумових здібностей, загальної освіченості та ерудиції і прилучення до громадської діяльності. Включення краєзнавчої складової до систематичного курсу вітчизняної історії значно збагачує уявлення учнів про епоху, створює умови для розуміння і безпосереднього відчуття особливостей життя і побуту населення минулих століть, сприяє осмисленню історичної інформації на основі більш насиченого і конкретного фактичного матеріалу. Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань з вітчизняної історії, виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»
Комунікативні бар’єри – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації. Н. Ю. Бутенко надає наступну класифікацію комунікаційних бар’єрів: Фонетичний. Семантичний і лінгвістичний (значеннєвий). Стилістичний. Логічний. Для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних за ...

Нагромадження практичного чуттєвого досвіду методами вправляння
Нагромадження практичного чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання - та основа, яка прискорює розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу; багатшими стають інтелектуальні почуття, фантазія дітей. Учитель і вихователь мають використовувати щонайменшу можливість для розвитку процесів сп ...

Спільна творча діяльність як основа формування досвіду
Провівши аналіз категорії «досвід», ми дійшли висновку, що досвід формується у різних видах діяльності. Отже, слід розглянути, яка саме діяльність сприятиме найефективнішому формуванню соціокультурного досвіду молодших школярів. Як філософська категорія, діяльність визначається „специфічно людською ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com