Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 3

- навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю);

- зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції;

- конференції з історії краю;

- організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;

- робота з краєзнавчими текстами;

- дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринг «Люби, вивчай свій рідний край», аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту;

- тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.

Найбільш ефективною формою проведення краєзнавчих уроків є урок-екскурсія безпосередньо в шкільному, районному або обласному краєзнавчому музеї. Вчитель розповідає сам, використовуючи експонати музею або ж розповідь поєднується із самостійною роботою учнів над матеріалами музею. В цьому випадку школярі самі виступають з короткими повідомленнями про окремі експонати.

Такі уроки, як правило, проводяться під час вивчення нового матеріалу з історії краю. Перевага уроку у шкільному, районному або обласному краєзнавчому музеї полягає в забезпеченні предметності, наочності навчання. Учитель має можливість пояснювати матеріал, використовуючи справжні пам’ятки історії. Під час проведення уроку в музеї зорове сприйняття поєднується з моторним та слуховим, що особливо загострює сприйняття матеріалу, який вивчається.

Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні педагогічні вимоги: добровільний вибір теми, глибокий інтерес до неї, самостійність у роботі над рефератом, розроблення його плану, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Деякі школярі вибирають об'єктом вивчення історію вулиці села (міста), де вони проживають, фольклор рідної місцевості, етнографію краю чи історію свого роду.

Цікавою формою є урок-бесіда. Йому передує самостійна робота учнів зі збирання та вивчення матеріалу, що дозволяє широко використовувати знання та життєвий досвід школярів. Готуючись до такого уроку, учні опрацьовують літературу з історії краю, матеріали краєзнавчого музею, місцеву періодичну пресу тощо.

Потім відбувається захист творчих робіт учнів. Це можуть бути: письмові роботи на краєзнавчі теми, літопис краєзнавчого об’єкту, літературна обробка спогадів учасників різних історичних подій.

У сучасних умовах важливо послідовно розвивати в учнів уміння самостійно здобувати та творчо застосовувати знання. А це можливо лише за умов оволодіння ними досвідом самостійної творчої діяльності. Досвід творчої діяльності забезпечує готовність до пошуку шляхів розв’язання нових проблем, які виникають в умовах нестандартних ситуацій, тобто за відсутності зразка дії.

В дидактиці чітко визначено, що об’єкт є наочним лише тоді, коли він достатньо простий і звичний для суб’єкта навчання. Це означає, що використання краєзнавчого матеріалу на уроці матиме ефективний результат лише в тому випадку, коли учні вже володіють певним мінімумом краєзнавчих знань і мають достатнє уявлення про соціально-економічні умови розвитку свого краю, в школі є необхідні навчально-методичні посібники, виготовлені на основі краєзнавчих джерел і свідчень (карти, схеми, стенди, графіки, таблиці та ін.), інша краєзнавча література тощо.

Якщо учні не підготовлені до використання краєзнавчого матеріалу, то він не тільки не зможе стати засобом оволодіння основами науки і активізації пізнавальної діяльності учнів, а й буде об’єктивним гальмом у цій справі.

Для запобігання такому стану речей варто здійснювати організацію спеціальної цілеспрямованої діяльності учнів і вчителя, в процесі якої використання краєзнавчого матеріалу проходить три стадії. На першій і другій стадіях він виступає предметом вивчення, засобом пізнання та формування системи знань під керівництвом учителя, на третій – засобом і методом самостійного пізнання учнями.

Діяльність учнів у процесі самостійної роботи полягає в ознайомленні зі змістом параграфа, фіксуванні основних фактів, понять у конспекті, доповненні основного матеріалу фактами місцевої історії, встановленні зв’язків місцевого матеріалу із загальноісторичними, виявленні особливостей явищ і подій місцевої історії, а також чинників які зумовлюють ці особливості.

Таким чином самостійне складання конспектів уроку значною мірою організовує і спрямовує діяльність учнів, а самі конспекти є засобом організації та фіксування змісту матеріалу, що вивчається, основою організації активної самостійної пізнавальної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Аналіз сформованості пізнавального інтересу учнів до вивчення іноземної мови
Для аналізу сформованості пізнавального інтересу в учнів до вивчення французької мови після проведення системи творчої діяльності вчителя, я використовувала такі способи діагностування як спостереження за повсякденною роботою учнів, контроль виконання домашнього завдання, спостереження за виконання ...

Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
Одним з важливих і разом з тим складних методів навчання ботаніки є бесіда. Переваги цього методу полягають в тому, що він дає можливість учителеві виявити коло учнівських уявлень і понять а в разі потреби виправляти їх і, спираючись на попередній запас знань, розширювати обсяг і поглиблювати зміст ...

Донауковий розвиток соціальної педагогіки в культурі доіндустріального суспільства
Хронологічні рамки доіндустріального (або традиційного) суспільства охоплюють найдовший період філогенезу, а саме від приходу кроманьйонця (Homo sapiens) приблизно 40 тис. років тому у верхньому палеоліті – до великих географічних відкриттів наприкінці XV cт. н.е. Саме 40 тис. років тому формування ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com