Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Статті і корисна інформація » Історичне краєзнавство в системі історичної освіти загальноосвітніх навчальних закладів Україні » Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах

Сторінка 2

Важливим засобом ілюстрації розповіді вчителя визнана наочність: матеріали археологічних розкопок, нумізматичні колекції, карти і плани місцевості, фотографії, схеми і т. і. Ефективним також буде використання наочності загального типу. Настінні історичні карти України й атласи, зокрема, містять велику кількість даних, що характеризують події місцевої історії на фоні історії держави в цілому. В цьому випадку робота з картою сприяє конкретизації знань учнів і усвідомлення ними ролі рідного краю у житті держави .

Для історика вихідним джерелом інформації є документи і джерела, тому їх вважаємо основною складовою навчального процесу на уроках історії. Застосування історичних документів краєзнавчого характеру в сучасній шкільній практиці утруднюється відсутністю збірників документів з історії рідного краю, адаптованих до роботи в школі, та лімітом часу на уроці. Тому документи доцільно використовувати при вивченні найважливіших тем курсу історії України, засвоєння яких є обов’язковим, а також у тих випадках, коли аналіз краєзнавчого документа дозволяє полегшити учням розуміння того чи іншого явища суспільного життя, викладеного в підручнику.

Педагогічний досвід багатьох поколінь учителів дозволяє визначити основні види роботи з краєзнавчими історичними документами на уроках історії України:

- учитель зачитує документ; учні під керівництвом учителя аналізують документ і роблять висновки, відповідаючи на питання: Що я дізнався? Яке моє ставлення до цього? Як це вплинуло на розвиток подій? і т. і.;

- документ роздається кожному учню класу; вчитель організовує самостійну роботу учнів з документом;

- місцеві документи описового характеру, що не використовуються для фронтальної роботи у класі, можуть бути включені у повідомлення учнів на уроці;

- опрацювання документів може бути завданням для домашньої самостійної роботи учнів.

Як засіб ілюстрації розповіді вчителя визначають і художню літературу. Фрагменти художніх творів з описами подій або явищ місцевої історії повинні бути завершеними і невеликими за об’ємом, відображати типові, суттєві сторони явищ, що вивчаються в основному курсі, і відповідати темі уроку.

Краєзнавче доповнення до опорного матеріалу, як методичний прийом, припускає розширення відомостей з історії краю, що виходить за межі тих завдань, які досягаються шляхом конкретизації. При цьому факти місцевої історії необхідно чітко співставляти з обсягом основного матеріалу з метою встановлення логічного зв'язку зі змістом уроку. В рамках даного прийому доцільно практикувати самостійну роботу учнів з текстами документів, підготовку повідомлень, рефератів, записи спогадів учасників подій, ветеранів і т.д.

Одним з методичних варіантів включення краєзнавчого матеріалу у програмовий зміст курсу історії України є використання відомостей з історії рідного краю як основи вивчення теми уроку або деяких його питань, яке можливе у двох випадках:

- коли основні події локалізуються на території даного краю;

- коли типове явище або процес знаходять повний прояв в історії даної місцевості або приблизно однакове вираження на великій території, що охоплює значну частину країни. У цьому випадку вчителі історії часто використовують лекційний або дослідницький метод.

Шкільна програма з історії України (5 – 11 класи) передбачає проведення самостійних краєзнавчих уроків 5 тем (15 годин). Крім того, у різних регіонах України були розроблені та впроваджені в навчальний процес як структурний компонент варіативної частини навчального плану регіональні програми з історії рідного краю.

Теми для краєзнавчої роботи в школі можуть бути різноманітні. Це і теми, присвячені вивченню історії міста чи села, краю, школи, і вивчення пам’ятників і пам’ятних місць, і біографій визначних людей, і вивчення краю в певний період, археологічне вивчення краю, вивчення топоніміки, ономастики, нумізматики краю тощо.

Комплексне вивчення історії краю передбачає, що увага учнів повинна зосереджуватись на основних явищах і процесах, які мали місце в історії даного краю. Дуже важливо прослідкувати з доступною учням глибиною, з одного боку, відображення і переломлення в історії краю загально історичних процесів, з другої – внутрішні зв’язки і відношення між подіями і явищами місцевої історії.

Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями. Серед них визначальними є:

- методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів;

- екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Екранні технічні засоби навчання
Екранні технічні засоби навчання поділяються на статичні й динамічні, їх іще називають відеограмами, визначаючи як візуальний образ, призначений для подачі навчальної інформації за допомогою проекції (діа-, епі-, стереоскопічної, плоскої, голографічної — для статичного зображення, кінопроекції німо ...

Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах
Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання. Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість ді ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com